1.Похід князя Аскольда на Візантію.2.Правління першого князя з династії Рюриковичів.3.Подорож княгині Ольги до Константинополя.4.Князювання Святослава.
Візьмемо до прикладу Львівське Успенське братство.Воно було засноване при Успенській церкві,ремісниками і купцями,яких підтримував князь-міценат.
Львівське Успенське братство мола свій статут.Утримувало школи,друкарню,шпиталь.Була започаткована Львівська братська школа.До її освітньої програми входило вивчення семи вільних наук(граматика,риторика,діалектика,арифметика,астрономія,геометрія, також музика)Граматика скалдалася з вивчення церковно-слов'янської,грецької,а згодом латинської мов.Першим ректором школи став грек Арсеній Еласонський.В школі викладали Гаврило Дорофієвич,Іван Борецький.У 1591р вийшов друком підручник грецької мови для слов'ян "Адельфотес",його укладали саме учні і викладачі Львівської братскої школи.
У Шевченковій баладі романтичний пейзаж — це дзеркало, яке відображає душу митця, ліричного героя. Пейзаж тут співзвучний із відтворюваними подіями й почуттями, він гармонійно єднає внутрішній світ людини з природою.
Тому,що він був особливим. З поміж усіх лебедів.
<span><span>Є якийсь величний символ і обітниця в тім, що роковини Тараса Шевченка припадають саме на час провесни, на дні, коли природа пробуджується до життя. День його народження і день його смерті замикаються в одне коло, творять один замкнутий цикл – символ вічності. Відомо давно: у геніїв немає дати смерті. Їхні думки, справи вічні. Вони допомагають наступним поколінням жити правдою і пам’</span><span>ятати про своє покликання на землі. </span>Євген Маланюк виголосив на цілий світ: «Шевченко є вершиною нашого національного творчого духу і він є вершиною нашої національної культури. Він водночас є однією з найбільших вершин духу світового і одним з найбільших світових мислителів, якого шанують і якому вклоняються».</span><span>Прометей, Пророк, Апостол, Кобзар… Цими високими словами іще за життя назвали Тараса Григоровича Шевченка. І нині вони звучать не менш піднесено, не менш актуально, не менш справедливо. Слова «апостол» і «пророк» стосовно Шевченка позбавлені будь-якої умовності – він і справді є і Апостолом, і Пророком української нації у біблійному розумінні цих слів. І з’явився<span> як посланець Божий у період найбільшого занепаду національного життя. Коли нація не змогла на той час висунути Воїна-організатора силового захисту, вона потребувала для свого порятунку відродження Духу. І з’</span>явився Шевченко<span>, слово якого було наділене величезною енергетичною силою, здатною відродити Дух нації.</span></span>
