Кобзар
Національна спілка кобзарів України
Історія кобзарства
ГОЛОВНА
НОВИНИ
КОБЗАРІ
ОСЕРЕДКИ
СТАТТІ
МУЗИКА
ВІДЕО
ЛІНКИ
КОНТАКТИ
Кобзарство – унікальне явище не лише української, а і світової культури. Його носії – кобзарі, впродовж століть зберігали духовний генофонд народу, будили в ньому національну свідомість, передавали тисячолітню мудрість, розкривали правду життя, закликали до активності, згуртованості, боротьби зі злом. Їх просвітницька діяльність заборонялася, їх сотнями нищили, прирікали на вимирання. Разом зі знищенням кобзарів, нищився і неоціненний духовний спадок України – думи, історичні пісні, звичаї, мова, знання древності та історії. Не можливо уявити творчі здобутки Тараса Шевченка, Миколи Гоголя, Миколи Лисенка без Кобзарської тематики.
Термін «кобзарське мистецтво», який започаткував Гнат Хоткевич, сьогодні досить неоднозначно сприймається серед митців, причетних до різних спрямувань у бандурному виконанні. Тлумачення слова «кобзарське» однозначно адресовано до традиції – конструкції інструменту, способу та прийомами гри, репертуару і т. інш. Слово «мистецтво» говорить про наповнення кобзарської традиції мистецькою естетикою, тобто, культурою гри та співу, більш мистецькими художніми формами творів (аранжування, обробки, композиції, мелодикламації, авторські епічні твори тощо). Кобзарі в своїх епічних творах оспівували героїв повстань і національно-визвольної війни, переказували під рокотання струн простим неписьменним людям драматичну історію свого народу.
Відношення до кобзарів в народі було особливим. В українському фольклорі назавжди закарбувався образ козака Мамая – умілого воїна, бандуриста, образ Мамая – це втілення непоборності українського народу. Ще один тип кобзаря – сліпий дідусь, який зберігає пам’ять багатьох поколінь і втілює в собі мудрість українського народу. Світогляд народних співців значною мірою обумовлював їх репертуар, ідейну спрямованість виконуваних ними творів, в основному це були думи, які оспівували хоробрість запорізьких козаків. Значну роль в розвитку дум, як жанру, відіграли співочі братства, які об’єднували кобзарів і лірників.
ХХ століття внесло свої корективи, і думи як жанр змінили своє значення. Вони являють і науковий інтерес, і є складовою культурою досягнення нації. Мистецтву грі на бандурі зараз приділяється більше уваги. У неї з’явились нові можливості. На цьому музичному інструменті виконуються складні твори вітчизняної і зарубіжної класики. Та не перевелись ще кобзарі, які співають старі і нові пісні. Зараз знову звучить кобза, ліра, бандура. В них мудрість і душа народу. Для нас їх зберегли кобзарі. Тому під терміном «кобзарство» розуміємо митців, які грають на кобзах, бандурах, лірах, торбанах і, як правило, співають під їх супровід. Якщо виділяємо окремо кобзарів, то вживаємо термін «традиційне кобзарство», коли ж говоримо про сучасне естрадно-концертне бандурне мистецтво, то термін – бандурництво чи сучасні бандуристи
Иноземец-Добрий день, хлопчику.
Хлопчик- Добрий день, ви щось хотіли спитати?
И.-Так, чи Ви не місцевий?
Х.-Так, я місцевий.
И.-Чи ви не зробите мені маленьку послугу?
Х.-Звісно, яку?
И.- Можешь будь ласко розповісти про ваше місто?
Х.-Наше місто дуже гарне, тут живуть розумні, та цивілізовані люди, на нашій рідній землі ростуть гарні квіти, тут багато чистих річок, та лісів.
И.-Дуже Вам дякую!
Х.- Нема за, що!
И.-Допобаченя
Х.-Дозустрічі!
Без ременя - кого? чого? - родовий
радію променю - кому? чому? - давальний
у настрої - у/на кому? у/на чому? - місцевий
чекаю повені - кого? що? - знахідний
до приходу - кого? чого? - родовий
у чоботях - у/на кому? у/на чому? - місцевий
до перельоту - кого? чого? - родовий
із паперу - кого? чого? - родовий
до вечора - кого? чого? - родовий
без злості - кого? чого? - родовий
у бою - у/на кому? у/на чому - місцевий
у якості - кому? чому? - давальний
початок посту - кого? чого? - родовий
над Харковом - ким? чим? - орудний
без мужності - кого? чого? - родовий
Ректи(архаїзм) - говорити, казати (синонім в сучасній українській мові)