2-г
3-г
4-а
5-в
6-в
и твир
Привіт, Оксано!
- Привіт, Альонко! Як ся маєш?
- Добре, у мене тепер є справи, тож нудьгувати ніколи! А в тебе?
- Міркую, чим би таким зайнятись, цікавим і корисним водночас… Вибач, а які це в тебе справи з’явились?
- Я навчаю свого двоюрідного брата української мови!
- Та не може бути! Ти ще сама маленька!
- Так, але він молодший від мене. До того ж я добре знаю українську мову і завжди на уроках отримую вищі бали!
- А твій брат зовсім не знає української мови?
- Зовсім! Мої дядько та тітка, його батьки, переїхали сюди з Білорусі, з міста Гомеля, місяць тому. А Сашко вивчав в школі лише білоруську мову!
- Але ж білоруська мова, здається, схожа з українською?
- Це тільки так здається, але насправді слова вимовляються інакше! І орфографія зовсім інша!
- І яким чином ти навчаєш Сашка української мови?
- Поки що дуже просто. Я показую йому предмети та кажу, як вони називаються українською. Він повторює, а потім повинен мені скласти речення з цими словами.
- А ти пробувала давати йому читати українські тексти?
- Так, але він так кумедно читає, що я не можу втриматися від сміху! Начебто хтось узяв та перекрутив усі слова!
- Альонко, мені здається, що я можу допомогти тобі навчати Сашка української мови. У мене є кілька цікавих ідей щодо того, як можна організувати уроки. А також я точно не буду сміятися, коли він стане читати.
- Оксанко, я так вдячна тобі! Ти собі не уявляєш! Мені так потрібна допомога!
- Нема за що! Ну, я побігла! Коли мені до вас прийти?
- Можна завтра о п’ятій, Сашко якраз буде у нас.
- Ну, тоді до зустрічі!
- До зустрічі! Ще раз красно тобі дякую! Побачимось!
Лінійка . Кожний учень має безліч шкільних речей. Не можна в школі обійтися без зошита й ручки, підручника. А на уроці математики дуже часто потрібна лінійка.
Моя лінійка середнього розміру. Її довжина — 25 сантиметрів, ширина — 2 сантиметри. Вона червоного кольору. Виготовлена з пластмаси. Лінійка не схожа на інші предмети, бо має плоску форму. Призначена вона для креслення прямих ліній.
Без лінійки не проведеш рівно відрізок, не зможеш накреслити потрібну фігуру. Навіть у молодших класах вона була моєю помічницею при рахуванні. Наша перша вчителька вчила нас правильно додавати і віднімати за допомогою лінійки. Тож лінійка — моя помічниця з перших днів навчання.
(науково-популярний стиль)
Рано-вранці перші промінчики сонця торкаються землі. Воно пробуджує до життя людей і світ природи. Визирають з вікон люди, заспівують пташки. З земної поверхні сонечко видається таким маленьким, що хочеться дострибнути до нього та спіймати його у руки. Але мешканці Землі зобов’язані йому своїм існуванням.
Сонце — це не тільки краса сходу, проміні полудня та мальовничий захід увечері. Сонце — це колосальна вогняна зірка, розпечена до шести тисяч градусів за Кельвіном. І саме навколо Сонця обертаються Земля та інші планети Сонячної системи, хоч раніше люди вважали навпаки.
Сонце дає Землі рівно стільки тепла та світла, щоб на ній могли жити люди. Якби Сонце пекло сильніше, на Землі владарювала би спека, а океани випарувалися б в атмосферу. А якщо навпаки, то на нашій планеті царював би сильний мороз. Звісно, вся вода стала б кригою. Люди не змогли б з’явитися на світ!
Сила тяжіння Сонця також утримує Землю на стабільній відстані від себе і захищає нас від комет та метеоритів Всесвіту.
Хоча усього одна п’ятисот мільйонна частина сонячної енергії досягає Землі, вона може забезпечити усі потреби людства в енергії. На сонячній енергії можуть їздити машини, працювати фабрики та заводи. Нею з успіхом можна опалювати будинки, нагрівати воду для водопроводів.
На жаль, люди тільки починають використовувати безмежні запаси сонячної енергії. Перед цим людство вже спалило велику частину викопних енергоносіїв: нафти, газу, вугілля. Зараз люди зрозуміли, що ці запаси вичерпаються, тому звернули увагу на щедрість Сонця. В передових прогресивних країнах світу тепер випускають сонячні батареї, будують навіть сонячні електростанції.
Підбиваючи підсумки, можна сказати коротко, але щиро: нехай завжди буде Сонце!
<span>
<span /></span>
<span>Мова – один з найдивовижніших скарбів, що людина створила за свою історію. Тому кожен народ береже і плекає свою мову, бо без мови немає народу.Рiдна мова . Вона така неповторна, мелодiйна i спiвуча, бо ввiбрала в себе гомiн дiбров i лукiв, полiв i лiсiв, духмяний, пянкий запах рiдної землi. У народу немає бiльшого скарбу, нiж його мова. Бо саме мова - це характер народу, його память, iсторiя i духовна могутнiсть. У нiй вiдбиваються звичаї, традицiї, побут народу, його розум i досвiд, краса i сила душi, вона його, народу, цвiт i завязь. Ще в дитинствi рiдна мова допомагає нам пiзнавати свiт, вiдкривати для себе великий i чарiвний свiт життя. Без мови не може iснувати i розвиватися суспiльство, бо вона допомагає людям обмiнюватися думками, висловлювати свої почуття, досягати взаєморозумiння, створювати духовнi цiнностi.Слово надто багато важить в життi, як вiдомо, воно може впливати на долю, воно вмить змiнює настрiй, робить людину щасливою або розгубленою. Прикро, коли чуєш, як часом, люди спотворюють нашу мову такими словами, яких не знайдеш у жодному iз словникiв. Чи то нехтуючи, чи то не знаючи мови.Наша рідна мова. Вона нам рідна, як мама і тато, як та земля, на якій ми зростаєте. Бо це мова, яку ми всі чуємо змалку, якою ми промовили свої перші слова. Ця мова зрозуміла і рідна всім свідомим українцям, так як полякам — польська, німцям — німецька, англійцям — англійська . Бо без мови немає народу. І так само, як у кожній людині є одна мама, так і мова рідна лише одна. Людина може знати дві, три і більше мов, але рідною залишається материнська мова.Українська мова - це барвиста, запашна, невянуча квiтка, яка вiчно квiтне, долаючи час, кидаючи барвисту стрiчку iз давнини у майбутнє.Наша рідна мова. Вона нам рідна, як мама і тато, як та земля, на якій ми зростаєте. Бо це мова, яку ми всі чуємо змалку, якою ми промовили свої перші слова. Ця мова зрозуміла і рідна всім свідомим українцям, так як полякам — польська, німцям — німецька, англійцям — англійська . Бо без мови немає народу. І так само, як у кожній людині є одна мама, так і мова рідна лише одна. Людина може знати дві, три і більше мов, але рідною залишається материнська мова.Українська мова - це барвиста, запашна, невянуча квiтка, яка вiчно квiтне, долаючи час, кидаючи барвисту стрiчку iз давнини у майбутнє.Мова народу - найкращий цвiт, що нiколи не в’яне, а вiчно живе, розвивається</span>
Мова як пісня солов'їна
Мова це душа народу
Яка мова такий народ