Тема: зображення жар – птиці, яка, перебуваючи у клітці, а потім, покинувши її, освітила все довкола у столиці і принесла людям радість і щастя.
Він рішучий,мудрий вчиняє рішучі вчинки , справедливий,мужній,любить спокій і мир
Я такий розумний, а вона проста собі дівка та мої загадки повідгадувала!
Пан дивився, дивився на ту кашу та взяв і віддав її собакам.
От привели, поставили запряжені коні, а лоша пустили.
Несіть до пана, нехай пан із цього дерева зробить мені гребінь, гребінку й днище, щоб було на чому прясти цей льон.
А не зробить, то буде лихо.
— Ай, бабусечко! Що там розказувати! Нуда така!
— От захотіли що знати!.. Добре вам, бабуню, було тут жити на волі; а що я витерпіла за тим ученням!.. І не нагадуйте мені його .
— Ох, бабусечко! І морено, і мучено нас — та все дурницею. І те вчи, і друге, і десяте, і п’яте... товчи та товчи, та й товчи!.. Нащо мені те знати, як по небу зорі ходять або як люди живуть поза морями та чи в їх добре там, та чи в їх недобре там? Аби я знала, чим мені себе між людьми показати...
— Е, бабуню!.. — защебетала панночка. — До французької мови й до музики добре і я бралася, до танців тож. Що треба, то треба. На се вже кожний уважає, кожен і похвалить; а все інше — тільки морока... Учися та й забудь! І тим, що учать, — нуда, і тим, що вчаться, — біда. Багацько часу пропало марно! (...) Вони тільки й думають, як би їм гроші виплатили, а ми думаємо, як би хутче нас на волю випустили... Чого ж ви задумалися, бабусю?
— Чи подоба ж се, бабуню? Бог із вами! Як же б то між гостями або в гостях позабувати музику, або танці, або хоч би й мову французьку?.. А про ту заморську нісенітницю, то я в одно вухо впускала, а в друге випускала, та й зовсім-таки не знаю. Цур їй!
— Та що се ви, бабусю? Та се я тільки вам призналася, що не знаю, а чужі зроду того й не дошимраються, нехай хоч цілий день питають. Я зо всього викручусь, іще й їх оступачу (...)
1. б)
2.в)
3.в)
4.в)
5. б)
6. в)
7. б)
8. в)
9. в)
10. в)
11. а)
12. а)
13. б)
14. в)
15. в)
16. в)
17. а)
18. а)
19. б)
