Вопрос не очень грамотен . Ведь для каждого смешон разный рассказ . Выскажусь лично свое мнение . Самым смешным мне показался рассказ по Белого медведя , у которого из головы проросло вишнёвое дерево
Николай Гоголь показал нам в произведении, что нужно любить свою РОДНУЮ родину, где ты родился и защищать её честь.
Гоголь показал, какая жизнь была раньше. Ведь ранее люди тоже не были ангелами. Каждый человек имеет свой характер. Кто-то злой и жестокий, кто-то добрый и милый.
Ещё одна мораль этого произведения:
Даже родной человек может предать свою родину ради любви.
Берем яркий пример с Андрея. Ведь вначале он любил свою родину и семью, но после того, как влюбился в полячку с первого взгляда, Андрей перешёл на сторону Польши.
Фраза "Я тебя породил-я тебя и убью" очень душевная. Ведь Тарас ценил и любил Андрея, как родного сына. И я считаю, что он совершил правильный поступок, убив предателя. Я понимаю, что Андрей был сыном, но предать ради любви-это слишком.
Шекспірівський Гамлет належить до так званих «вічних» образів, як відділяються від твору, що їх породив, та починають жити своїм життям у творах інших часів і народів.<span>Спадкоємець датської корони Гамлет вирушає на навчання до Віттенберзького університету й там перебуває в непідходящому оточенні, до того ж його найближчим другом стає нетитулована особа. Принц дуже любить мистецтво, театр, сам пише вірші. Дізнавшись про смерть батька, молодик приїхав додому до Ельсинора, де він побачив, що й матері в нього, здається, більше немає… Підозріла смерть короля, батька Гамлета, ганебне раптове заміжжя овдовілої королеви Гертруди… Язик не повертається назвати її матір’ю! Зустріч із привидом знімає заволоку таємниці з королівської смерти, тож винуватець названий. Молодик вирішує передусім перевірити, чи не був привид просто галюцінацією. Із цієї миті й починається народження «вічного образу»: перевірка приводить принця до страшних відкриттів, що дорогі йому люди зрадили його (мати, кохана Офелія, Полоній, Лаерт, також Розенкранц і Гільденстерн, з якими він навчався в університеті).</span>Гамлет цілком може ухвалити миттєве рішення та виконати його. Так помирає Полоній; вирішується доля Розенкранца та Гілденстерна; рвуться всі зв’язки з Офелією, шкода, що вона виявилася такою слабкодухою.<span>Коли Гамлет бачить дядька, його рука тягнеться до шпаги, але хіба «мишоловка» влаштовувалася тільки для Клавдія? Найгірше те, що, крім Гораціо, принцеві нема на кого покластися; бо датчани не зрозуміють його, хоч і люблять; їм ближчий Лаерт, якого вони супроводжують до замку. Тому вбити Клавдія – означає стати таким самим, як він, а для молодика немає нічого ганебнішого за це. Він пустить у хід рапіру після того, як мати вип’є отруту, після зізнань Лаерта, перед своєю неминучою смертю. Його понесуть, як воїна, чотири капітани, а Фортінбрас знає сенс у хоробрости та боягузтві.</span><span>Цей образ настільки суперечливий і незвичайний, що люди, розмовляючи про Гамлета, будуть говорити самі про себе. Вічно.</span>
Есть миф,что Прометей украл огонь с олимпа и отдал людям)