<span>Широтная зональность- закономерное изменение физико-географических процессов, компонентов и комплексов геосистем от экватора к полюсам.</span>
1.Білорусь, Мінськ
2.Польща Варшава
3. Словаччина - Братислава
4. Угорщина - Будапешт
5. Румунія - Бухарест
6. Молдова - Кишенев
7. Литва - Вільнюс
8. Латвія - Рига
9. Естонія - Таллінн
10. Чехія - Прага
Христофор Колумб – первооткрыватель Америки, путешественник, мореплаватель 15 века, исследователь новых земель. До того, как корабли экспедиции Колумба достигли берегов Северной Америки в 1492 году, жителям Европы и Азии были неведомы американские континенты. Они полагали, что их не существует. После экспедиции Колумба мир для европейцев стал подразделяться на Старый свет (Европа) и Новый свет (Америка). Колумб также – первый в мире мореплаватель, чьим кораблям удалось переплыть Атлантический океан.
Колумб родился в Генуэзской республике. Его соотечественники издавна славились как искусные моряки и предприимчивые купцы. Не удивительно, что отличным мореплавателем вырос и Христофор Колумб. В то время его имя и фамилия звучали еще на итальянский манер: Христофоро Коломбо. Хотя будущий первооткрыватель Америки происходил из небогатой семьи, он получил образование в университете в Италии. Затем Колумб переехал с женой и детьми в Португалию, затем в Испанию.
Здесь он задумал проект экспедиции – достичь Индии кратчайшим путем, отправившись на запад. В те времена индийские пряности в Европе очень ценились, и тот, кто привез бы их кратким путем, озолотился бы. Колумб стал обращаться за материальной помощью для экспедиции к европейским королям. Но ему отказывали.
Наконец, испанские король и королева, посчитав выгодной экспедицию, дали денег на снаряжение кораблей. Но вместо Индии корабли Колумба «Пинта», «Санта-Мария» и «Нинья» 12 октября 1492 года достигли острова Сан-Сальвадор у берегов Америки.
Открыв американский континент, Колумб совершил после к нему еще три экспедиции. Почти до самой своей смерти он продолжал исследования новых неизведанных земель. Колумб так и не понял, что открыл новый материк, считая, что обогнул Землю и достиг Индии. Католические короли сначала потирали руки, ожидая невероятных прибылей. Но когда они когда поняли, что новые земли не сулят им золотые россыпи и горы пряностей, то разорвали договор с Колумбом и лишили его дарованных ранее привилегий. Умер Колумб спустя полтора года после возвращения из последней экспедиции, раздав свое имущество товарищам по плаваниям. Скончался Христофор Колумб в Испании, что стала его второй родиной, в 1506 году.
Вода Світового океану має приблизно однаковий сольовий склад (99,2\% — йони Na, Mg, K, Ca, Cl, S). Середня концентрація соляного розчину 35 г/л. (тільки в Червоному морі — 41,8\%). Основна частина гідросфери. Середня глибина 3795 м, найбільша глибина — 11022 м (Маріанська западина в Тихому океані). Об'єм води — 1340–1370 млн км³.
Світовий океан поділяється на 4 головні частини: Тихий океан,Атлантичний океан, Індійський океанта Північно-Льодовитий океан. Їх площа відповідно у \%: 50, 25,21, та 4. У 2000 році Міжнародна гідрографічна організація прийняла розділення на п'ять океанів, виділивши Південний океан абоАнтарктичний океан зі складу Атлантичного, Індійського і Тихого[Джерело?].
За геоморфологічними і геологічними особливостями у Світовому океані виділяють підводну околицю материків (шельф, материковий схилі материкове підніжжя), перехідні зони від океану до материків, зокрема системи острівних дуг; ложе океану та серединно-океанічні хребти. Дно океану утворює земна кора океанічного типу товщиною 8-10 км, в якій відсутній гранітно-метаморфічний шар. Ложе океану складене базальтами; на них розташовується чохол глибоководних осадів, потужність яких зменшується, а підошва омолоджується в напрямку до серединно-океанічних хребтів. Найбільш давні з відомих осадів дна Світового океану належать до юри.
Сучасне осадоутворення у Світовому океані обумовлюється стоком рік (18,53 млрд т/рік твердого матеріалу), стоком розчинених речовин (3,2 млрд т/рік), льодовиковим стоком (1,5 млрд т/рік), еоловим матеріалом (близько 1,6 млрд т/рік), абразією берегів та дна (0,5 млрд т/рік), біогенними осадами (1,7-1,8 млрд т/рік), космогенним матеріалом (0,01-0,08 млрд т/рік) — загалом близько 290-30 млрд т/рік.
Пересічна річна температура поверхневих вод Світового океану +17,5оС, біля екватору +28 °C, у полярних широтах −1,5…-1,9°C. На глибині розподіл температури визначається процесами горизонтальної та вертикальної циркуляції вод. У придонному шарі температура води практично незмінна +1,4…+1,8°C, у полярних широтах — нижче 0 °C.
Динаміка вод Світового океану зумовлена різними факторами (космічними, атмосферними, тектонічними) і проявляється у формі хвиль, течій, припливів та відлиг, тощо.
З морської води видобувають кухонну сіль (третина світового виробництва), магній, калій, бром, деякі мікроелементи (літій, бор).
Під дном Світового океану зосереджена значна кількість корисних копалин. У межах шельфу зосереджені родовища нафти, газу, титану, заліза, вугілля, виявлено розсипища олова, ільменіту, рутилу, монациту та інш. У донних відкладах Світового океану є фосфоритові, баритові, залізо-марганцеві конкреції.
Ответ:
Не знаю пойдет такой ответ,но посмотри может подойдет.
Объяснение:
Тропосфера:-1)Важной характеристикой тропосферы является интенсивный обмен, в том числе и влагой. Поэтому образование облаков здесь максимальное. Конечно, водяной пар содержится и в тропопаузе и в стратосфере, но там он в малом количестве, а значит и интенсивное облакообразование отсутствует.
2)-В связи с интенсивным обменом тепла в тропосфере наблюдаются вихревые образования: циклоны, антициклоны. Вы наверняка слышали не раз о том, что тропосфера – это кухня погоды.
Экзосфера:-1) Чрезвычайно высокая разрежённость воздуха;
2. Скорость движения некоторых частиц равна второй космической скорости (11 000 м/с);
3. Высокая температура частиц (1500-3000°С);
4. Очень слабое повышение температуры с высотой.
Стратосфера:-1)Особенности стратосферы следующие:
2.рост температуры воздуха; 3.уменьшение содержания водяного пара; 4.практически полное отсутствие облачности (следует из второго пункта);
5.повышенное содержание озона (озоновый слой).
