Вода Світового океану має приблизно однаковий сольовий склад (99,2\% — йони Na, Mg, K, Ca, Cl, S). Середня концентрація соляного розчину 35 г/л. (тільки в Червоному морі — 41,8\%). Основна частина гідросфери. Середня глибина 3795 м, найбільша глибина — 11022 м (Маріанська западина в Тихому океані). Об'єм води — 1340–1370 млн км³.
Світовий океан поділяється на 4 головні частини: Тихий океан,Атлантичний океан, Індійський океанта Північно-Льодовитий океан. Їх площа відповідно у \%: 50, 25,21, та 4. У 2000 році Міжнародна гідрографічна організація прийняла розділення на п'ять океанів, виділивши Південний океан абоАнтарктичний океан зі складу Атлантичного, Індійського і Тихого[Джерело?].
За геоморфологічними і геологічними особливостями у Світовому океані виділяють підводну околицю материків (шельф, материковий схилі материкове підніжжя), перехідні зони від океану до материків, зокрема системи острівних дуг; ложе океану та серединно-океанічні хребти. Дно океану утворює земна кора океанічного типу товщиною 8-10 км, в якій відсутній гранітно-метаморфічний шар. Ложе океану складене базальтами; на них розташовується чохол глибоководних осадів, потужність яких зменшується, а підошва омолоджується в напрямку до серединно-океанічних хребтів. Найбільш давні з відомих осадів дна Світового океану належать до юри.
Сучасне осадоутворення у Світовому океані обумовлюється стоком рік (18,53 млрд т/рік твердого матеріалу), стоком розчинених речовин (3,2 млрд т/рік), льодовиковим стоком (1,5 млрд т/рік), еоловим матеріалом (близько 1,6 млрд т/рік), абразією берегів та дна (0,5 млрд т/рік), біогенними осадами (1,7-1,8 млрд т/рік), космогенним матеріалом (0,01-0,08 млрд т/рік) — загалом близько 290-30 млрд т/рік.
Пересічна річна температура поверхневих вод Світового океану +17,5оС, біля екватору +28 °C, у полярних широтах −1,5…-1,9°C. На глибині розподіл температури визначається процесами горизонтальної та вертикальної циркуляції вод. У придонному шарі температура води практично незмінна +1,4…+1,8°C, у полярних широтах — нижче 0 °C.
Динаміка вод Світового океану зумовлена різними факторами (космічними, атмосферними, тектонічними) і проявляється у формі хвиль, течій, припливів та відлиг, тощо.
З морської води видобувають кухонну сіль (третина світового виробництва), магній, калій, бром, деякі мікроелементи (літій, бор).
Під дном Світового океану зосереджена значна кількість корисних копалин. У межах шельфу зосереджені родовища нафти, газу, титану, заліза, вугілля, виявлено розсипища олова, ільменіту, рутилу, монациту та інш. У донних відкладах Світового океану є фосфоритові, баритові, залізо-марганцеві конкреції.
Формы рельефа материка зависет от тектонического строения, то есть что расположено под той или ино формой рельефа. Если формой рельефа является "<em>гора</em>" или "<em>горная цепь</em>", то под ней проходит или проходил активный <em>скадчатый пояс</em>. Складчатый пояс — тектоническая складчатая структура планетарных масштабов, отделяющая древние платформы друг от друга или от океана. Характеризуется относительно высокой тектонической активностью. Активность выевляется благодаря наличию землетрясений или вулканизму. Существует много эпох горообразования, но мы это пропустим. Если формой рельефа является <em>равнний участок</em> поверхности или по-другому <em>равнина</em>, то под ней находится <em>платформа</em>. Платформа — относительно устойчивый участок земной коры. Землетрясения или вулканизм полностью отсутствует.