Прилетіли - відлетіли
==========================================
Помогла чем смогла. Если не то, то прости .
Ось і літо прийшло. Тепле, веселе. Дружньо гудять бджоли, ніжно колишуться трави, колосяться на полях хліба.
Саме у цю пору ліс жив небаченим життям. Велика лісова галявина, які ніби ще недавно була вкрита маленькою травичкою, квітувала. Яких тільки рослин на ній не було: ромашка, звіробій, полин, м’ята, дзвіночки, материнка, люцерна. Великий – великий килим нагадувала вона.
Вухастих любив її. А ще більше любив літо за найдовші у році дні, за чарівні медові аромати, які постійно можна було відчувати у повітрі.
Цікавим було все.
Навіть дощик який зволожував землю. М’який, лагідний він ніколи і нікого не ображав. І це розуміли навіть рибки, які жили у ставку.
А грибочки? Один за одним з’являлися вони; маленькі і великі, подібні на хатинки під якими можна сховатися, відпочити.
Літо. Час ягід. Дозріває суничка, приваблює чорним кольром черемха. Смак її терпкий, але дуже смачний.
Пливуть і пливуть по небу хмарки. Кличуть у подорож, у країну, що називається просто, – літо.
Скласти твір про власні стосунки з батьками пропоную так:
У мене
невелика родина. Ми живемо втрьох: мама, тато і я. І я з щирістю можу
сказати, що стосунки з батьками в мене чудові. Звичайно, бувають сварки
та непорозуміння, проте матуся
завжди може примирити всю родину. Мама - це моя найліпша подружка. Вона
мене підтримує у будь-якій ситуації. Її перевага в тому, що будь-який
конфлікт вона може вирішити розмовою зі мною. Вона пояснює словом, а не
свариться.
Тато в мене дуже суворий чоловік. Йому не подобається, коли я запізнююсь з прогулянки, не вчу уроки. Проте я не серджуся
на нього. Адже розумію, що він переймається моєю долею, любить мене. І
сама через цю надмірну любов він лається. Я дуже щаслива, що в мене така
прекрасна і дружня родина. Я бажаю кожному миру та злагоди в сім'ї!
Школа-шкільний
робота-робітник
ходити-ходіть, прохід