Виписалося два пацієнти; зайшло чотири студенти; зустрічаємо п'ятьох угорців; працюємо шість цілих одну та другу години години; в аудиторії п'ятдесят три студенти; на фермі сто двадцять два теляти і тридцять чотири лошати; лежить троє пласкогубців і четверо ножиців; привезли троє дверей; у кошику троє курчат;проголосувало сто п'ятдесят два громадяни; виготовили троє дверей і п'ять воріт(?); купили вісім ножиць і сім ложок; з'явилося п'ятдесят вісім учасників; відповіло чотири учні; на концерті триста двадцять п'ять слухачів; три з половиною години(?); на луці сімнадцять гусят; проїхало шість циганів і семеро молдаванців; двадцять п'ять на вісім площі(?)
У мою кімнату купили нові меблі.
Кладіть роздум про те, хто в Україні гідний називатися патріотом<span><span>Патріот — це людина, віддана своєму народові, яка любить свою Батьківщину, живе і працює заради процвітання свого краю. Сьогодні з високих трибун звучить море слів про любов і відданість Україні, але, на жаль, це тільки слова. Проте можна навести безліч прикладів самовідданої любові українців до рідного краю. Про це розповідають історія, історичні пісні й думи, художня література. Прикладом самовідданого служіння рідній землі є, наприклад, Ярослав Мудрий, справжні патріоти Залізняк, Гонта, Кривоніс, Дорошенко, Богдан Хмельницький, Леся Українка, Тарас Шевченко, Михайло Грушевський, Василь Стус, Іван Пулюй, наша сучасниця Ліна Костенко. Порушує тему патріотизму та засуджує балакунів-псевдопатріотівВ. Самійленко в поезії «Патріоти». Справжнім патріотом у цій поезії, на мою думку, є третій юнак, який
</span><span>…бачив душею Вкраїну І все, що вона добула.</span></span>
«Різдвяна пісня у прозі». Що в житті людини найцінніше?
У «Різдвяній пісні у прозі» Ч. Діккенса показаний старий жадібний чоловік. У нього немає власної родини, дітей, і він зовсім не радіє найкращому святу — Різдву. У Скруджа є все. Він багатий, у нього є торгова спілка, він вміє заробляти гроші. Справді, без грошей не буде і свята, бо ні за що буде купити подарунки чи накрити святковий стіл. Гроші дуже потрібні усім. Бідність та убогість дуже неприємні. У цьому творі Чарльз Дік-кенс показав, які потворні «Бідність» і «Темнота».
Вони змальовані у вигляді маленьких діток, але діти ці потворні, зморщені, худі, обдерті. Ось така неприваблива бідність. Ніхто не хоче бути нещасним. Але Скрудж нічим не кращий за цих потвор. Він хоч і багатий, але поводиться, як бідний, бо економить на всьому, і в нього немає ні свята, ні подарунків. Справжнє щастя Скрудж пізнав, коли зумів зробити гарні справи. Подарував родині Боба великого індика, а сам відправився в гості до племінника. Він став посміхатися й робити добро. Від цього на душі в нього потеплішало, і Різдво стало його улюбленим святом.
Мені здається, що найцінніше в житті — це наші рідні. Я хочу, щоб мої мама й тато, брат, бабуся, тітка були завжди здорові й посміхалися. Коли ми збираємося разом, навіть без подарунків, але з гарним настроєм — це найцінніше для мене. Добре, що Скрудж зрозумів свої помилки та встиг їх виправити.
Наша планета єдина в сонячній системі на якій існує життя.
Діти допливли до берега.
В мене великий город.
