Я знайшла відповідь: водночас зазеленіли
Коли приходить дівчинка осінь то усе навколо стає золоте й багряне.
Дівчинка осінь гарна,чудова і щедра.
Вона має жовте вбрання з листя.Ще у неї є золотиста коса,яка виглядає з під її вінку із осіннього листя.Осінь має сині очі.В руках осінь тримає букет із осіннього листя та кошик з колосками пшениці і фруктами.
Живучи далеко від свого батька, я сумую за ним, за його затишним, але маленьким будиночком біля річки. Коли я приїжджаю до нього, ми постійно виходимо до річки. Підходимо до мосту і сидимо під зеленої вербою в тіні. Завжди дивуюся мудрості цієї людини. Яка би проблема у мене не була, він завжди знає, що мені порадити. Мій батько - мій найкращий друг і порадник.
Зовсім недавно я зіткнувся з втішними і підлими людьми, які підставили мене на роботі. Мені хотілося довести їм, що це неправильно, і навіть змінити їх. Але мій батько, вислухавши мене посміявся і задумливо сказав: "Синку, не можна приклеїти до гусениці крила і змусити її літати, як метелик. Вона повинна зміниться сама"
Кожен раз в словах батька я відкриваю нові істини і починаю по-іншому ставиться до людей. Але головна його порада сама проста і розумна:" Головне - залишатися людиною"
Шановний Тарасе Григоровичу!
Я учень__ класу хочу Вам подякувати за Вашу творчість, талант, любов до України у кожному рядку Вашої поезії. Ваші твори завжди дуже життєві. Коли читаєш про життя сиріт, панські знущання та тяжку долю українського народу, ніби опиняєшся свідком тих подій, перносишся у часі. Ваша поезія дуже лірична, майже в кожному творі переплітається журба і радість, любов та скорбота, життя та смерть. Ці поетичні рядки дуже легко закарбовуються у пам"яті та проникають аж до серця, тому я із задоволенням завжди вчу уривки з ваших творів та читаю їх повіністю. Зараз світ став дуже спустошеним, бо люди живуть здебільшого вирішенням матеріальних проблем, вони, ніби мурахи, завжди кудись біжать, заклопотані буденними справами. Сумно визнавати, але вже ніхто не помічає, яка гарна калина, які запашні та квітучі поля на Україні, а головне - ніхно не помічає проблем інших людей, їх страждань, кожен думає лише сам за себе і вважає, що його проблеми важливіші за інших. Люди вважають, що сиротам та бідним людям повинна допомагати держава, але вони забули, що ми і є держава. Отже, виходить, що ми самі собі не потрібні. Мабуть тому ми так і живемо. Дітей необхідно змалечку навчати любити та поважати один одного, співчувати та допомагати у важку хвилину, тобто вчити бути справніми людьми. Ваше величне кобзареве слово дуже позитивно впливає на мій світогляд, розуміння сьогодення та вчинки. Я низько вклоняюсь Вам за творчий, моральний та культурний внесок, який Ви зробити для України та її народу. Слава Вам, Тарасе Григоровичу, навіки слава!
Сн'іданок. 3скл 8 бк 8 зв