Эпичная битва- битва с драматическим развитием событий, красивая( красиво исполняют бойцовые элементы), живописная, можно писать с неё картину.
Оксана была юная и даже беззаботная.В повести бывала насмешливая девушка.Оксана знала что про неё говорили,и была чуточку капризная.Она очень любила полюбоваться на себя в зеркале.Она любила игры,песни,шутки и веселье.Любовь вовоспринимала эгоистично,она не желала ничего отдавать,лишь принимать эти подарки.Оксана была избалованна,она посмеивалась над Вакулой которые очень любили её.
Айвенго — молодий саксонський дворянин, син Седріка Сакса, ярого супротивника чванливої норманской знаті, лицар без страху і докору, що складається суцільно з позитивних якостей. Айвенго бере участь у третьому хрестовому поході, очолюваному королем Річардом Левове Серце.
Батько прогнав Айвенго з дому за те, що той закохався в його вихованку леді Ровену, яку Седрік хотів видати заміж за Ательстана — одного з останніх нащадків саксонської королівської крові. Цей шлюб ставив мету — відродження королівської саксонської династії. Айвенго таємно повертається з Палестини. В одязі мандрівника він потрапляє в рідний замок, там в цей час гостює лицар-тамплієр — давній суперник Айвенго. Молодий лицар залишається невпізнаним, але з розмови з Ровеною дізнається, що вона любить його. Айвенго допомагає єврею Ісаку, купцеві з Йорка, уникнути небезпеки, вдячний за це Ісаак купує йому обладунки, коня і зброю. Айвенго з’являється на лицарському турнірі інкогніто і здобуває перемогу над чотирма учасниками, в тому числі і тамплієром де Буагільбером.
После ссылки его посадили к одному очень богатому человеку писателем писем и он когда писал письма за свой срок наказание у него проснулось вдохновение и с тех пор и начал писать стихи
Дик Сэнд ,<span>кузен Венедикт ,М</span>иссис Уэлдон ,
