9 июня 1672 года родился пётр первый
Самая печальная и безысходная – известная всем «Сказка о рыбаке и рыбке». Самая насмешливая – «Сказка о попе и о работнике его Балде». Самая лиричная – «Сказка о мёртвой царевне и о семи богатырях».
Самая непонятная – «Сказка о золотом петушке». Значит, «Сказка о царе Салтане...» – самая добрая и просторная.
В голодный год, чтобы утешить мир,
Затеял Лев богатый пир.
Проказница Мартышка,
Осёл, Козёл
Да косолапый Мишка,
<span>На зов со всех сторон стекаются ко Льву.
вот
так как-то</span>
Німецький поет Г. Гайне сказав: «Кожна людина — це неповторний світ. Під кожною могильною плитою — світова історія». Як на мене, наше завдання не зруйнувати цей світ, а спробувати розібратись у ньому.
Якщо взяти пригорщу піску та добре роздивитися її під мікроскопом, то виявиться, що немає жодної піщинки, схожої на іншу. Краплини дощу, які на перший погляд повинні бути схожими, при детальному вивченні виявляються зовсім різними. І так можна перелічити все живе й неживе на землі, від сніжинок до зебр, від листка на дереві до квітки, від комахи до слона і, нарешті, до людини. Все це унікальний витвір природи. Саме так, ми — унікальний витвір. Розумієте — унікальний! Тобто неповторний по своїй суті, за своєю формою. Ми різні: ми по-різному сприймаємо обставини життя, по-різному на них реагуємо. Ми можемо бути адекватними і неадекватними, красивими і некрасивими, розумними і не дуже. Але є те, що нас об’єднує. Всі ми — люди, а основною ознакою людини є розуміння і всепрощення. Іноді нам здається, що всі люди навколо нас неприязні, вони не поділяють нашої точки зору, їм не подобається наш одяг, манера вести розмову тощо. Але ж озирніться! Всі ці люди — це ми з вами.
Кожна людина — неповторна! Тож давайте її сприймати саме як явище неординарне, давайте пробачати одне одному, довіряти. Давайте принаймні спробуємо бути терпимішими, адже всі ми діти матінки-природи. У всіх нас різні почуття, емоції, і не можна однозначно сказати, хто правий в тій чи іншій ситуації. Любімо одне одного, поважаймо. Нехай розквітнуть усі наші таланти, нехай кожна людина зрозуміє, що завдання життя не в тому, щоб бути на стороні більшості, а в тому, щоб жити згідно із внутрішнім законом, законом справжньої людини.
Родился Павел 15 (27) января 1879 года поблизости Екатеринбурга в семье рабочего.После окончания духовного училища в Екатеринбурге, поступил в духовную семинарию Перми.Завершив учебу в 1899 году, стал работать учителем русского языка.Стоит кратко отметить, что женой Павла Бажова стала его ученица Валентина Иваницкая. В браке у них родилось четверо детей.
Первая писательская деятельность Павла Петровича Бажова пришлась на годы Гражданской войны.Первая книга с Уральскими очерками под названием «Уральские были» была опубликована в 1924 году.А первый сказ Павла Петровича Бажова вышел в 1936 году («Девка Азовка»).
Выход книги Бажова «Малахитовая шкатулка»(1939) во многом определил судьбу писателя.В 1943 году благодаря этой книге получил Сталинскую премию.А в 1944 году был награжден орденом Ленина за плодотворное творчество.<span>
</span>