Минулий час:
1. Учора я прочитав книгу.
2. Мій тато прийшов пізно вночі з роботи.
3. Тарас приголомшив всіх своєю промовою.
4. Я побачив крокодила в зоопарку.
5. Ми весело провели час разом.
Теперішній час:
1. Я виконую домашнє завдання.
2. Моя матуся готує вечерю.
3. Собака лає надворі.
4. Сонечко світить ясно.
3. Орел гордо летить.
Наукою доведено, наше слово завдяки своїм вібраціям керує всіма подіями і матеріальними тілами у світі.
Засипало снігом землю. Нема чого їсти Зайчикові. Побачив Зайчик
червоні ягоди горобини. Бігає навколо дерева, а ягоди – високо.
Просить Зайчик: «Дай мені, Горобинко, одне гроно ягідок».
А Горобина й каже: «Попроси Вітра, він і відірве».
Попросив Зайчик Вітра. Прилетів Вітер, гойдає, трусить Горобину.
Відірвалося гроно червоних ягід, упало на сніг. Їсть Зайчик ягоди,
дякує Вітрові і горобині.
Звонко и беззаботно щебетали птицы. Суворовке всегда идут стройно, бодро, красиво. Нас встречали тепло и приветливо. Мы, видя друг друга, то радостно, приветливо и весело улыбаемся. Край мой, люблю тебя днем ночью, утром и вечером и не знаю края своей любви.