- "Що ти будеш брати з собою в Карпати?", сказала Віка.
-"Я возьму : теплий одяг , планшет , кеди та інші дрібнички. А ти?", сказав Тимур.
-" Мені потрібен : блокнот , піжама , також теплий одяг , взуття , а також фотоапарат ",відповіла вона.
-"Ми підіймемось на високу гору, скупаємось в гірській річці, подумати тільки", замріявся Тимур.
-"Це буде чудово ", сказала Віка.
-"Віка, а ти візьмеш з собою д/з з математики? " , запитав Тимур.
-"Я вже давно все зробила, я зможу тобі допомогти. Дороті на котру годину в нас потяг? " , перепутала Віка.
-"На 15:30 . Стривай, ми запізно! Побігли! " , зауважив Тимур.
Хто з нас не любить книжок? Мабуть, немає такої людини. Сьогодні важко уявити собі людину — робітника, інтелігента, бізнесмена без особистої бібліотеки, без книг, журналів, газет. У народі кажуть: «Хто багато читає, той багато знає».
Кожній людині книги потрібні по-різному: одному — більше, другому — менше. Але всім людям разом тобто людству, книги необхідні.
Чи зможе людина прожити без книги? Зможе. Погано, нудно, нецікаво, але зможе. Та людство — ні. Книги — це пам'ять. Саме з книжок ми дізнаємось, як живуть народи різних країн, як борються вони за свободу, дізнаємося про великі відкриття науки і техніки, про зірки і планети, про рослин і тварин. З давніх-давен учені, письменники, філософи відображали в книжках знання, досвід свого покоління, свої думки і зберегли все це для нащадків.
На Україні завжди зелень зелена зелена