1. Але от виплив повновидий ясний місяць, кинув золоту доріжку на воді, освітив м’яким тьмяним світлом подорожніх.
2. Так, Гоголь був для нього і другом, і братом.
3. Тільки він почав знову малювати, як побачив іншими очима і береги степових річок, і піски пустинь, і поодинокі дерева, і одноманітні чагарники саксаула.
4. Інколи з’являлись перед очима міражі: дивовижні палаци, міста, сади, озера…
<span>5. Цілу ніч ані вітер, ані хвилі не вгамовувалися, і щомить загрожували зірвати шхуну і викинути її на берег.</span>
Мене щпсливою робить моя сімя. Всі моменти які я пережила вона була поруч. Чи в щасоиву хвилину чи в біду. Напувала мене своєю підтримкою.
Моє щастя це моя сім'я
Леньо Іванна
Так якщо діти на уроках будуть сидіти та грати в телифони вони будуть погано вчитися.А якщо діти слухняно сидять за партою та слухають вчителя то й оцінкі будуть гарні.Я важаю що треба на уроках поводитися добре,та сидіти тихо,від цього залежить навчання учня.Я хочу щоб наша Україна славилася розумом,та доброю поведінкою!
Анота́ція (лат. annotatio — зауваження, помітка) — короткий виклад змісту книги, статті, розробки, звіту тощо.
Анотація до книги М.Гоголя *Мертві душі*
"Мертві душі" - унікальний роман, що став для російської літератури своєрідним еталоном іронічної прози. Історія геніального ділка Чичикова, скуповує в глухій провінції «мертві душі» кріпосних селян, донині вражає своєю сучасністю і тонким гумором.
Хлопчик вирішив завдання курам на сміх.