Літом ми з батьками поїхали на море. Ми відпочивали там десять днів, та вони стали найкращими у моєму житті.
Коли ми вперше прийшли на пляж, був вже вечір, та нам пощастило побачити закат. Як же приємно заплющити очі, та слухати шум моря, та пісні чайок. Також там був білий-білий пісок, та багато різнокольорових медуз. Сині медузи — боляче жалились, та приходилось плавати з обережністю. Та не дивлячись на це, ми чудово відпочили!
Це літо — було чудовим!
( 8 речень )
<span>1. Розмовно-побутовий стиль.</span>
Грицю!- сказав батько.
Га!- сказав Гриць.
Видиш оту хату?
Видзу.
Пам'ятай собі, се школа.
Ба,- сказав Гриць.
Сюди будеш ходити вчитися.
Ба,- сказав Гриць.
(І.Франко)
<span>2. Художній стиль. </span>
Жили собі дід та баба. Вже й старі стали, а дітей нема. Журяться дід та баба: "Хто нашої й смерті догляне, що в нас дітей нема?"
От баба й просить діда:
- Поїдь, діду, в ліс, вирубай там мені деревинку, та зробимо колисочку, то я положу деревинку в колисочку та й буду колихати; от буде мені хоч забавка!
Іноді необачність може призвести до тяжких наслідків.
Добрим словом можна пояснити людині, щось ( достукатися до її серця), а лихими словами - лише образити, після чого ніхто не здатен почути ніяких доказів ( тобто, двері серця стануть замкнуті ).
<span>Певно, на глибинних струмках народних традицій умілості й досвіду трудового люду викладають …ярмлен..я своїх криниць талановиті майстри народної творчості. Хтось із них може ходить в яр весною, коли ще сплять вербові котики, до того місця, де вперше ще в дитинстві побачив, як тут на очах заструмувала водиця згадує, як збагачували її на загіночику його закоцюблі пальці, а потім пускали в прибулій скаламученій воді човники із сірникових коробочок. </span>