Пушкин у него оченьмного расказов сказок про детей и свое детство у пушкина была няня арина радионовна . Лермонтов у него много сказок и рассказов которые он переводил например ашик кериб с туреческого на руксский
Основной мыслью " Поучения" является показать на своём примере образец поведения князя , а именно, избегать неоправданных войн, уважение к старшим, жить в согласии с соседними княжествами, избегать такого греха, как лень.
1 детство1 детство1 детство1 детство1 детство1 детство1 детство1 детство1 детство
Не розуміє людина жарту – пиши пропало! І знайте: це вже несправжній розум,хоч у неї,може,і премудра голова.Краще сміятися,не бувши щасливим,ніж померти,не посміявшись.Гумор і поезія є золотими воротами до всього чесного,благородного,прекрасного.З особистих властивостей найбезпосередніше сприяє нашому щастю весела вдача.Як міль – одягові і черв’як дереву,так печаль шкодить серцю людини.Гумор – це бачення,сприймання і відтворення явищ оточуючої дійсності в життєрадісно-комічному тоні,художні твори з настановою на зображення смішного. Об’єкт гумору не заперечується повністю,висміюються тільки деякі його риси,здебільшого в доброзичливій жартівливій формі,на відміну від сатири,в якій переважає гнівний викривальний сміх.Справедливо сказано,що гумор – невідлучна прикмета кожного правдивого таланту.Сатира – в широкому розумінні художня творчість,найприкметнішою ознаю якої є різке викриття зображуваних явищ шляхом висміювання.Отак сидиш і думаєш…Гумор…Сатира. Наш чудовий народ. Од його ми,народ,дотепний. Веселий. Мудрий. Я бачу свій нарож,як він,ухиляючись у вуса,дивиться на тебе лукавими своїми очима і «зничтожає» тебе.…Як я люблю цей народ,коли він мене «зничтожає» своєю мудрістю,своїм отепом,своїм неперевершеним «своїм»…І я його розумію,і він мене розуміє…що люблю ж я його,як сонце,як повітря,а він,народ,стоїть,підморгує,усміхається.Та будь же ти тричі щасливий!Сміятися не гріх над тим,що видається нам смішним.Треба любити людину. Більше,ніж самого себе.Тоді тільки ти маєш право сміятися.І тоді людина разом із тобою буде сміятися…із себе,із своїх якихось хиб,недоліків,недочотів.Той сміх,що не ображає,а виліковує,виховує людину,підвищує…
Басни Ивана Андреевича Крылова по праву считаются высшими образцами этого жанра на русском языке. В них нашли свое отражение опыт, сознание и нравственные идеалы нашего народа, особенности национального характера.<span>В языке крыловских басен ярко проявилась живая народная речь. Именно благодаря басням Крылова она стала осознаваться как один из необходимых источников русского литературного языка.
</span><span>Иван Андреевич Крылов считал, что искоренить пороки человечества можно через их осмеяние. В его баснях высмеиваются жадность, невежество, глупость. Но Крыло не ограничивается только простыми аллегориями. Образы животных у Крылова играют более важную роль — они несут в себе не только отдельные черты, но и целые характеры. Басни Крылова имеют не только бытовой характер, чисто бытовыми можно назвать лишь некоторые из них.
</span><span> У Крылова есть исторические и социальные басни, в которых образы животных получают совсем другое назначение. Прежде всего эти басни также высмеивают людские пороки через аллегорические образы животных Но во многих исторических баснях в персонажах животных угадывается уже целый характер, дается намек на определенного человека.
</span><span>Крылов обогатил русскую басню новыми реалистическими образами животных. Русский баснописец разработал принципы реалистической типизации, без которых невозможны были бы емкие сатирические образы животных у Салтыкова-Щедрина и вообще все дальнейшее движение русской литературы по пути изображения русского национального характера.
</span>Аллего́рия — художественное сравнение идей (понятий) посредством конкретного художественного образа или диалога<span>.
</span><span><u>типизация--Воплощение</u> средствами искусства <u>общего, типичного</u> в
конкретных художественных образах, формах.</span>
