Мама - це перше слово, яке ми сказали в дитинстві. Мама-це та людина, яка тебе кохає, допомагає тобі, піклується про тебе. Матуся-це найдорожча людина у світі. Немає такої людини, яка не любить свою матусю. Мама може замінити всіх, але її ніхто не замінить ! Сенс нашого життя- це мільйон її поцілунків, посмішок, заради цього й живемо.
Моя мама найкраща у світі! Ми з моїм братиком її дуже любимо, вона енергійна жінка, сучасна. Моїй матусі тридцять років. Вона дуже добре виглядає, займається спортом та фітнесом, любить відвідувати басейн, грати в волейбол та в футбол. Моя матуся обрала професію бухгалтера. Вона підраховує матеріали які потрібні, які не потрібні. Моя мама дуже багато працює, аж десять годин на день. Щоб приготувати нам їжу моя матуся підіймається в 6.00 і готує нам їжу. Їжа в неї дуже смачна, поживна та корисна, вона любить готувати різноманітну і поживну їжу: кекси, піцу, пиріжки, рибу. Іноді буває так, що мама не вспіває готувати нам їжу ми готуємо її самостійно, і обслуговуємо себе самостійно. Іноді це буває нам на користь, вона привчає нас до самостійності. Коли у мами є час вона в’яже, моєму молодшому братику вона зв’язала светр, а зараз в’яже мені. Іноді ми всією сім’єю граємо в сімейні ігри. Також моя матуся дуже полюбляє орхідеї, і вирощує їх у себе на підвіконні. Для нас з братиком наша мама-це справжній друг, ми розповідаємо їй про свої проблеми, і вона нам допомагає, вона нас слухає та допомагає нам у важких ситуаціях. Іноді матуся буває в поганому настрої, ми її розвеселяємо, і в неї підіймається настрій. Моя мама добра та спокійна. Але вона не тому найкраща, а тому що вона наша матуся. Найдорожча та рідна.
Ответ:
Домашнє завдання з алгебри виявилось занадто важким. У нашій школі є курси з англійскої мови.Останнім часом, я став замислюватися над вибором майбутньої професії.
Людська байдужість – це страшна хвороба, якою заражена більшість населення планети. Постійна заклопотаність, велика кількість проблем, недовіра до навколишнього світу – це все робить нас байдужими. Досить часто нам простіше не звертати увагу та уникати негативних емоцій чи зайвого клопоту аби лише не задати собі нових проблем.
Важливо те, що не тільки молоді люди є такими, а й у великій своїй більшості люди більш старшого віку стали байдужими до оточуючого середовища. А що вже говорити про молодь, коли покоління, що їх виховує таке.
Мені здається, багато чого починається зі звичайного егоїзму, що заклався ще у дитячому віці. Власне «я» стає у людей понад усе на світі. Можливо, зараз час такий? Я не маю великого досвіду, щоб порівняти і зробити аналіз. Але дідусь часто говорив мені, що раніше люди були довірливіші, добріші, уважніші. Він казав, що люди допомагали один одному і не просили за це плати чи відпрацювання. А тепер багатьох так і виховують: покладайся тільки на себе, нічого для інших задарма не роби, допоможеш іншому – відбереш у себе.
<span>Дітлахи, дітки, діточки</span>
