<span><span>Я відчинив двері на дзвінок. За дверима стояв захеканий мій друг –
п’ятикласник Ігор. Ігор дуже любить тварин і пташок. Я подарував йому
маленького їжачка, і хлопець приручив його так, що їжачок бігає за ним,
як цуценятко. Була в нього ручна галка, що завжди сиділа в хлопця на
плечах. Ще Ігор – власник голубів, що живуть у нього під ліжком. Коли
мій друг зайшов, він подав мені невелику торбинку, в якій лежала
малесенька пташка. Це одна з найменших наших синичок, яка зветься голуба
синиця. Але київські птахолови називають її сенчиком. Звідки пішла ця
назва, не знаю, але яка ласкава, пестлива назва! Правда, сенчик дуже
гарний. У нього тім’я і потилиця блакитно-сині, вузенькі смужки над
дзьобиком і над очима білі, вуздечка, смужки за оком і верх шиї
темно-сині, животик і груди жовтуваті, хвіст і крила
зеленкувато-блакитні. Отак розцяцькований наш сенчік! До того ж він
меткий, непосидячий, цікавий, як сам Ігор. Секунди не посидить спокійно.
Так сенчік став хазяїном квартири. Він увесь день літає з кімнати в
кімнату, залітає у кухню і все підбирає якісь крихти, аби поїсти. Йому
хочеться все бачити і знати, бо він дуже цікавий. Усі полюбили сенчіка,
хазяїна квартири. А Ігор щодня забігає провідати свою веселу, жваву
пташинку (За О. Копиленком).</span></span>
1.б
2.в
3.а
4.г
5.г
6.г
7.а
8.б
9.г
10.в
11.а
12.г
13.г
14.г
15.д,а,в,г.
Ніби так, але краще перевір)
Завірюха - ШКВАЛ, ХУРТОВИНА, ЗАВІРЮ́ХА<span> (сильний вітер із снігом), </span>ХУРТОВИ́НА<span>, </span>МЕТЕ́ЛИЦЯ<span>, </span>ВІ́ХОЛА,ЗАМЕТІ́ЛЬ<span>, </span>ХУ́ГА<span>, </span>ЗАВІ́Я<span>, </span>СНІГОВІ́Й<span>, </span>СНІЖНИ́ЦЯ<span>, </span>ХУГОВІ́Й<span>, </span>ЮГА́<span>, </span>ХВИ́ЩАрозм.,ХУГАВИ́ЦЯрозм<span>., </span>ХУРДЕ́ЛИЦЯрозм<span>., </span>ХУРДЕ́ЛЯрозм<span>., </span>ХУРДИ́ГАрозм.,ХУРТЕ́ЧАрозм<span>., </span>СНІГОВИ́ЦЯрозм<span>., </span>ВІ́ХАЛОдіал<span>., </span>ЗАВІ́ЙНИЦЯдіал.,ЗАМЕТІ́ЛЬНИЦЯдіал<span>., </span>ЗАМЕ́ТАдіал<span>., </span>ЗА́МЕТЬдіал<span>., </span>КУШПЕЛА́діал<span>., </span>КУРА́діал.,МЕТІ́ЛЬдіал<span>., </span>ФУ́ГАдіал<span>., </span>ФУРДЕ́ЛИЦЯдіал<span>., </span>ХВИ́ЖАдіал<span>., </span>ХИ́ЗА[ОХИ́ЗА]діал.,ШАРУ́ГАдіал<span>., </span>КРУТІЯ́рідко<span>, </span>СНІГОВІ́ЙНИЦЯрідко<span>, </span>СНІГОКРУ́ТНИЦЯрідко;БУРА́Н
Повільно- ПОВІ́ЛЬНО, ПОВО́ЛІ, ЗВІ́ЛЬНА, НЕШВИ́ДКО, НЕСКО́РО, НЕСПІ́ШНО,НЕПОСПІ́ШЛИВО, НЕПОСПІ́ШНО, НЕКВАПЛИ́ВО, НЕКВА́ПНО, СПОКІ́ЙНО,ТИ́ХО, СТИ́ХА,РОЗТЯ́ГНУТО, МЛЯ́ВО, ПОМА́ЛУ, СПРОКВОЛА[СПРОКВО́ЛУ],ПОКВО́ЛОМ, ПО́ВА́ГОМ, ЗПРОВОЛО́КОМ, ЗЛЕ́ГКА, ЗАГА́ЙНО, ПОЧЕРЕПА́ШОМУ.,НЕКВА́ПОМ, ХОДО́Юрозм.,СТУПО́Юрозм.,ПОВО́ЛЕНЬКИрозм., ПОТИХЕ́НЬКУ[ПОТИХЕ́НЬКО]розм.,ПОТИХЕ́НЬКУ-ПОМАЛЕ́НЬКУрозм., ПОМАЛЕ́НЬКУ[ПОМАНЕНЬКУ]розм.,ПОМА́ЛУ-МА́ЛУрозм., ПОТРО́ХУрозм., ДЛЯ́ВОрозм., ЛІНИ́ВОрозм., ЛЕДА́ЧОрозм.,ПОСУВОМрозм., СПОВА́ГОМрозм., СПОКВО́ЛУ[СПОКВОЛЯ́]розм.,СПРОВОЛО́КАрозм., ЛЕ́ЛЬОМ-ПОЛЕ́ЛЬОМдіал.; АДА́ЖІО, АНДА́НТ
Це поле призначене під посів зернових культур.
Поле мама город від бурянів, вириваючи їх руками.
Сік виготовляють з ягід, фруктів, овочів.
Тато сік на дрібні частинки, гострим ножем , гарбуз.
Божа Мати народила Ісуса Христа.
Мати рацію- діяти, думати, поводитись правильно.
Заплачу від болю, а тоді посміхнусь.
Сьогодні я заплачу за виконану працю.
Ответ:
Мистецтво... Воно зачаровує нас силою краси: краси звуків, краси почуттів, краси побаченого. І якщо вже зачарувало людину — то це навіки. Отака вона сила — сила мистецтва. Когось зачарувала таємнича, ніжна, трепетна музика, когось довершена картина, когось прекрасна книга, когось чарівний спів виконавця.
Серед музичних творів мені найбільше подобається "Місячна соната" Бетховена. Бетховен був геніальним композитором, тонким ліриком, умів майстерно передавати звуками те, що відчувала його переповнена образами, зранена переживаннями та нещастями душа.
Глибоким ліризмом сповнена "Місячна соната" Бетховена. Ніжно звучить музика, але де-не-де чуються насторожені звуки. Вони ніби віщують негоду, що наближається. Я відчуваю звуки спочатку тихі, а далі все сильніші, гучніші. І ось вже буря. Уявляю, як над морем потьмарилося небо, закривши свинцевими хмарами срібний місяць. Як великі лавини злітають вгору, вдаряються об каміння і розлітаються тисячами краплинок. Сила звуків наростає, і перед моєю уявою постає розгніване море, справжня буря на морі... Громові розкати чуються в музиці. Вона зривається з клавіш і летить вдалину, наповнюючи мою кімнату стогоном. Та враз громовиця зникає, і знову звучить мелодія. Знову ллється місячне сяйво в душу і звучать затихаючі тривожні звуки.