<span>Дуже важливі для нас добрі слова, тому що вони радують нас, коли ми їх чуємо. Вони можуть підтримати тебе в скрутну хвилину. Погані слова навпаки засмучують людину, і від цього йому стає ще гірше. Існує багато різних прислів'їв і приказок про добро і добрі слова. Наприклад: Добре слово, душу лікує, а зле калічить. Ласкаве слово краще за солодкий пиріг. Від теплого слова і лід тане». Я прагну говорити добрі слова.</span>
Твір " Природа мати барежи
її. "
<span>
<span>Зараз,
нажаль ми зіштовхнулися з проблемою, яка гостро стосується кожного з нас. Це
забруднене навколишнє середовище, куди не глянь, всюди можна побачити, купи сміття. Особливо
це стосується виїздів на природу, приїздиш здавалося би помилуватися краєвидом,
біля річки пусті пляшки, папір розкинутий та інші залишки від людей які
відпочивали. Нажаль суспільство забуло наскільки важливе чисте навколишнє
середовище. Це те чим ми дихаємо, що ми їмо і п’ємо. Невже всім настільки байдуже до свого здоров’я,
невже ми забули як в дитинстві матуся гуляючи з нами показувала квіти, дерева, хмаринки,
річки, розповідала нам наскільки нам
потрібна, чиста вода, чисте повітря, здорова їжа. Та зараз нажаль ми власними
руками вбиваємо все живе, руйнуємо те що природа створювала століттями.</span></span><span>
Пригадайте своє дитинство,
пригадайте як ви маленькими гуляли по галявині, сяяло тепле сонечко, приємно
пахли квіти, зеленіла травичка навколо, цвірінькали пташки на зацвівши вишнях,
здається то було вчора, наскільки ви були щасливі. Тож не лишайте щастя себе і
своїх близьких в майбутньому, бережіть природу, тому що вона, піклується про
нас як рідна мати.</span>
герої: Стоха, Галя, Назар, Хома Кичатий, Гнат - друг Назара
фразеологізми:
з глузду зсунутись - втратити розум.
з козами на торг поспівати
приказки:
Коли ти будеш зо мною, то смерть не посмiє i в хату нашу заглянуть.
Казав пан — кожух дам, та й слово його тепле.
<span>Мотря: «Як ти увійшла до нас, то мов праведне сонце вступило в хату, немов нам очі розв’язала, світ повила рожевим квітом». Працьовита, весела, усьому дала вона лад, «де тільки рука її доторкалася або де око зиркнуло, — все те з хмурого, сумного прояснялося, ніби усміхалося». Галя полюбила матір Чіпки. Мотрю, бо для неї Чіпчина мати багато значить. Зійшлася Галя близько і з Христею, яка про неї каже: «Вже що багата та вродлива, а привітна та ввічлива до кожного». Припала до душі вона Христі, і ось вона вже її кума. Ось тут розкривається нова Галя. Галя, що до нестями любить дітей, хоч і не своїх. Каже вона: «Як буде дитина, то я, здається, з’їм або задавлю її, цілуючи та милуючи». Галя — це образ чесної, чуйної, веселої та лагідної жінки.</span><span>Все йде добре, але змінився Чіпка, пішов на слизький шлях, похмурніла Галя, усіма силами намагається допомогти Чіппі, вернути його до попереднього життя і благаннями, і вмовлянням, і погрозами. Сама розбишацька дочка, вона не хоче миритися із злодійським життям Чіпки, бо її ніжній натурі противні зло, пограбування, вбивства. Тому трагічно й закінчує Галя своє життя: дізнавшись, що Чіпку забрано до поліції за вбивство та грабунки, вона повісилася. Не знесла її чесна душа загибелі усіх надій та сподівань на щасливе життя з коханим. Не «стало» коханого, змінилися його правдиві слова на розбишацькі дії — не стало і Галі.</span>
Прозова мова<span> – мова, що має вільний, неорганізований ритм, нагадує розмовну мову.</span>