1.Доведення відданності другу Матсу.2.Готування до весілля.3.Тримати язика на припоні.4.Гномове покрання.
Обрядові пісні .Обрядові пісні-це пісні які ,виконують під час різних свят та обрядів
Люди, насправді, дуже часто сміються. Причина сміху буває різна: чи твій друг розповів щось смішне, чи ти сам побачив чи почув, чи згадав. Звісно, сміятися можна й без причини, але якщо ти у колі друзів, то вони завжди тебе підтримають. І вже давно відомий факт, що сміх продовжує людське життя. Головне, щоб він був щирий, від серця. Хоча є й "поганий" сміх - над іншими людьми, над чиїмись проблемами. Може й існує якесь задоволення від подібного, але коли ти стаєш жертвою глузувань, це все ж неприємно, правда?
Мені подобається, коли люди щиро й з добротою посміхаються - тоді вони на очах стають гарнішими. Дуже добре вміти посміхнутися й з своїх помилок, адже оптимістам завжди легше переживати негоду.
Центральний персонаж п’єси – Наталка. Вона охарактеризовує себе як: «Не багата я і проста, но чесного роду, не стиджуся прясти, шити і носити воду.» Возний сватається до Наталки, але вона залишається незворушною і вірною Петру. Все село доброї думки про Наталку, зокрема Виборний про неї таке гонко, говорить: «Золото-не дівка! Наградив бог Терпелиху дочкою. Кромі того, що красива, розумна, моторна, і до всякого діла дотепна, - яке у неї добре серце, як вона поважає матір свою; шанує всіх старших себе; яка трудяща, яка рукодільниця; себе і матір свою на світі держить” . До неї сватались і дяк Тахтауловський і підканцелярист Скоробрешенко, проте в її серці місце знаходив лише Петро. Наталка зворушує відданість своєму коханому Петрові. Чотири роки вона жде Петра, що пішов заробляти гроші. Отже, Наталка завдяки таким рисам характеру, як активне ставлення до життя, здатність до боротьби, волелюбність і саме завдяки цьому виборює своє щастя – одружується з Петром.