Відомий філософ доби Відродження сказав: «Рослина без коріння всихає, людина без минулого не живе». У XVII столітті, коли європейські митці та науковці почали активно вивчати історичну спадщину своїх народів задля доведення самобутності й оригінальності культури кожного з них, ці слова стали символічними. Сьогодні, у столітті XXI, вони надзвичайно актуальні для українців, бо, напевно, небагато у світі націй, які так погано знають свою історію.
<span>Ця проблема виникла не на сучасному етапі. Відтоді, як Україна опинилася під владою Польщі, Литви, Угорщини, Росії, її історія почала замовчуватися, а очевидні факти ідеологічно перекручувалися. Такі процеси тривали багато століть, і лише нині, у незалежній країні, стало очевидним, що незнання національної історії - справжня трагедія українського народу, який досі не визначив свого місця серед інших народів світу, не усвідомив своєї значущості. </span>
<span>Питання необхідності вивчення українцями вітчизняної історії піднімалося багатьма культурними діячами нашої країни. Уперше це зробили поети-романтики, збирачі фольклору, етнографи, фольклористи. Усі вони наголошували на тому, що знання історії - це духовна сила кожного громадянина, яка, за висловом М. Максимовича, здатна вивести людину із «тьми на світ Божий». Лише маючи таку силу, український народ зможе протистояти поневоленню й відстоювати своє право на незалежність. </span>
Ішла о--о
Кошик -о-о-
Шубка -о--о
Бути людиною
Кожен з нас іноді замислювався над питанням, що означає бути людиною. І кожна людина відповість на нього по-різному, адже у кожного своє життя, свої цінності та власне світосприйняття. Хтось може вважати, що людина це лише маленька частка в єдиному механізмі суспільства, а хтось вірить, що одна людина спроможна міняти історію. Але майже всі люди бажають бути гідними та мати повагу серед оточуючих.
Люди бувають різними, зустрічаються іноді і такі, яких взагалі важко назвати людиною. Для мене людина – це в першу чергу той, хто слухає свою совість, хто намагається зберегти свою гідність навіть у самих тяжких випадках. Всіх нас з дитинства вчать хорошим рисам характеру. Наприклад, чесність та вірність. Тут я повністю погоджуюся, з чесними людьми приємніше спілкуватися. Вірність, на мою думку, це взагалі найважливіша якість. Без вірності людина ніколи не зможе мати гідних друзів та щасливу родину. Можна ще довго перераховувати хороші якості людей, такі як дружелюбність, відповідальність, почуття обов’язку, цілеспрямованість та інші. Кожна людина сама обирає свій подальший шлях, на це впливає виховання в сім’ї, оточення друзів та знайомих, освіта та індивідуальне прагнення до розвитку чи навпаки.
<span>Я вважаю, що мені пощастило. В моїй родині нема місця для поганих якостей. Мене завжди вчили поважати старших, жити по совісті та нести відповідальність за свої вчинки. Щоб стати справжньою людиною я намагаюсь гарно вчитися, брати приклад тільки з хороших людей, допомагати всім, кому потрібна моя допомога. Я хочу бути вірним </span>другом, а в майбутньому мати щасливу сім’ю та навчити своїх дітей тому, чому вчили і мене.
<span>Справжня людина в будь-якій ситуації залишиться людиною, і в робочому колективі, і в сімейних відносинах, і по відношенню к природі та своєму суспільству в цілому.</span>
Називний: вісім тисяч сімсот ш<span>істдесят три,
родовий: в</span>ісьмох тисяч семисот шестидесяти трьох<span>,
давальний: в</span>ісьмом тисячам семистам ш<span>істьомдесятьом трьом,
знах</span>ідний: вісьмох тисяч семисот шестидесяти трьох або вісім тисяч сімсот шістдесят три,
орудний: вісьмома тисячами семистами шістьмадесятьма трьома,
місцевий: вісьмох тисячах семистах шестидесятьох трьох,
клична форма: вісім тисяч сімсот шістдесят три.
Пролунав дзвінок.Розпочалася перерва. Наталка і Андрійко- чергові.Чергові витирають дошку,поливають квіти,провітрюють клас.Приємно працювати в такому класі!