Цитатна характеристика. Додатковий матеріал. • «...Був мужчина, як дуб. Плечистий, підсадкуватий, з грубим, чорним волоссям, він і сам подобав на одного з тих злющих тухольських медведів». • «...Новий тухольський боярин, недавно князь Данило дарував йому в Тухольщині величезні полонини і ціле одне пригір’я Зелеменя, ...побудував собі гарну хату...» • «Хоч я лише вовк, дрібна звірюка, то все ще дам раду...» • «Тільки мені ви затроюєте життя в тім раю». • Максим: «Вся громада гнівна на тебе за те, що ти присвоюєш собі громадський ліс і полонину, не спитавши навіть громади, чи схоче вона на те пристати...» • «Нічого мене не обходить ваша копа. Я тут із княжої волі і можу сам збирати копу, коли буду вважати се потрібним». • «Зо мною, що вік звікував між князями, вдостоївся княжої похвали і нагороди за рицарські діла! Моя донька може вибирати собі жениха між найпершими і найславнішими молодцями в краю...» • Мирослава: «Гнів проти тухольців засліпив тебе і пхає тебе до загибелі. Нехай і так, що ми нещасливі — а чи для того мусимо бути зрадниками свого краю? Ні, радше згинути нам із голоду під плотом!» «Вона бідна й не знала, як глибоко її батько був уже застряг у тім огиднім багні, як безповоротно він уже впав у безодню, так, що для нього справді не було іншого виходу, як падати глибше, аж до дна». • З рабським ушануванням розступилися монголи перед незнайомим приїжджим, що говорив їх мовою та ще й таким певним тоном, до якого вони привикли від своїх ханів та бегадирів». • «...Тугар Вовк у битві над Калкою зрадив Русь монголам, виявивши їм наперед цілий план битви, зложений руськими князями. ...Боярин стояв у битві в першім ряді і при першім замішанні взятий був до неволі. Але дивним видавалось декому його швидке увільнення без окупу, хоч боярин божився, що монголи випустили його, шануючи його хоробрість. Діло було темне, а тільки те було певне, що при княжім дворі всі почали якось сторонити від Тугара, і сам князь не довіряв йому так, як довіряв давніше. Боярин в кінці почув тоту зміну і попросив у князя даровизни землі в Тухольщині. Не допитуючись, для чого задумав боярин покидати Галич і для чого хоче закопатись в такій лісистій пустині, та й ще з молодою дочкою, князь Данило дав йому даровизну — очевидно, рад був його позбутися». • Максим: «Ти глянь на себе! Може, до тебе така назва борше пристане, ніж до нас. Адже до вчора ще був ти раб княжий, а нині ти вже раб великого Чінгісхана і, певно, полизав молоко, розлите по хребті коня якогось його бегадира». • «...Зрадника, чоловіка, що потоптав сам свою честь, котрому проте ніяка честь не належиться». • Максим: «У мне пута на руках, а в тебе на душі!» • «Коб тільки мені по тих трупах дійти до власті й сили,— обернувся б і я лицем проти них. Але сей поганець, сей Максим,— то мені борець! А хто знає, може, й він міг би послужити до моєї цілі? Треба використати його, коли його маю в руках. Тепер, коли він у моїх руках, треба приєднати, вкоськати його трохи,— хто знає, на що ще може він пригодитися». • Бурунда: «Псе блідолиций. Подвійний зраднику — се твоя вина! Ти запровадив нас у сесю западню, відки ми вийти не можемо!» • «Ще не вся надія монголів пропала. Треба користати з того, що в руках...» • Т. Вовк — не щасливий. Батьків своїх не пам’ятає, втратив дружину, а пізніше й дочка відцуралася батька. Але в цьому Тугар Вовк сам винний. Його гордість, зарозумілість, зневажливе ставлення до народу, прагнення до влади знаходять вияв у його вчинках, перекреслюють батьківські почуття і хвилинне благородство (коли рятує життя Максимові). Тугар Вовк любить полювання, він дуже хоче кимось керувати, до того ж він — подвійний зрадник. • Т. Вовк гірший за ворога, це зрадник, він виступив проти свого народу, пішов служити ворогам. І виправдання йому не може бути. Навіть тоді, коли Т. Вовк рятує Максима, якого хотів зарубати Бурунда, він не спокутує своєї провини перед народом. <span>На прикладі боярина автор засуджує зраду і підкреслює, що в першу чергу зраджують свою батьківщину багатії, а справжніми патріотами є трудящі.</span>
Тут не сказано чем именно он болеет ..............Ой скажіте, добрі люди, чим Андрій хворіє: На роботі — замерзає, коло миски — пріє.................... так и отвечай ( На роботі — замерзає, коло миски — пріє)
Я вважаю, що не існує людини, яка б не мала захоплення. Воно може приносити і задоволення, і прибудок. По-перше, хобі допомагає людині розвиватися духовно та відпочивати від буденних справ. Яскравим прикладом із української літератури є твір Лесі Українки "Лісова пісня". Головний герой, Лукаш, полюбляю робити сопілки та грати на них. По-друге, улюбленна справа, в якій ти добре розумієшься, може приносити прибуток. Не можна не згадати Омелька Кайдаша з повісті Івана Нечуй-Левицького "Кайдашева сім'я". Він майстрував воза, що й приносило йому прибуток. Отже, кожна людина повина мати своє хобі. Воно допомагає відпочивати та розвиватися.
Твір на тему: Мій улюблений герой - Том Сойєр Я дуже люблю героя твору Марка Твена Тома Сойєра! Як чудово цей письменник зумів показати психологію хлопчика, його радощі і переживання! Том Сойєр живе в тітки Поллі, яка і виховує його згідно з пуританською етикою. Саме для нього існують її лайка, дрючок і потиличники. Вона не раз цитує рядок з Євангелія: «Хто жаліє дитя, той губить його». Та не жаліє вона лише Тома, бо він — не такий, як Сід. У цій родині подвійний стандарт у стосунках із дітьми і саме це спонукає Тома бешкетувати, погано поводитися. Та Том не переймається проблемами тітчиного виховання, він завжди знаходить вихід. Ось тітка загадала йому пофарбувати огорожу. То й що? Бешкетник Том із цього ціле шоу організував і досяг бажаного: усі приятелі фарбували із захватом, а Томові дісталися усілякі «цінності». Та й недільна школа, яку відвідує Том, не відрізняється методами від виховання тітки Поллі. Тут треба зубрити євангельські тексти — і все. Звісно, Томові не цікаво, ось він і бешкетує у школі, або просто не хоче до неї ходити. А іспити взагалі закінчуються комічно: з горища на голову вчителя Том спустив кішку, яка з переляку дряпалася і верещала, вчепилася кігтями в перуку вчителя і зірвала її, а під нею, виявляється, — лисина! Том — гарний, дуже добрий, веселий і дотепний хлопчик. Він кмітливий, романтичний, із бурною фантазією, яка штовхає його на пошуки пригод. Взагалі-то найбільше Тома виховує його друг Гек і ті люди, з якими він зустрічається під час своїх пригод. Співчуття, правдолюбства, добра, справедливості він навчається поза школою і родиною. <span>Чи є зараз такі хлопчики, як Том? Звісно, що є. Майже в кожному з нас живе веселий бешкетник, невгамовний фантазер, вмілий витівник Том Сойєр!</span>
Можна скласти такий план до казки "Говорюща риба":
1. Говірка рибка.
2. Проблеми в родині.
3. Проживання риби на березі.
4. Зародження дружби.
5. Запрошення на обід.
6. Витівка жінки.
7. Печаль рибалки.
8. Шакал і бляшанка.
