<span>Є у любій нашій школі різні типи класів.
І чимало в нашій школі класів-лоботрясів.
У цих класах добрі діти, гарні та веселі,
І відразу після школи мчаться до оселі.
Не цікавить їх навчання та не тягне в школу,
Їм пошвидше би до друзів і собі додому.
У цих класах усі діти ну зовсім не вчаться.
І заходити до них вчителі бояться.
Діти скачуть та грохочуть, голасно сміються,
Їх ніяк не зупинити - жарти так і ллються.
І навіщо вони ходять в нашу гарну школу?
Краще взялися б за розум та і йшли додому.
Там вони би посиділи та поміркували,
Як себе потрібно вести, щоб їх поважали.Но это сочиняла не я, просто в интернете ее нашла, может тебе и подойдет!</span>
Правильна відповідь: це повтор
<em><u>Лідія</u></em>
Жили дід і баба небуло у них дітей . Настала зима зліпили з сніга дівчинку да така гарна вона була що назвали її Лідія . Почали дивитися за нею, доглядати . Та коли зима кінчилась ні недумайте дівчинка ожила . Та так і появилася їхня дочка Лідія.
<span>Я думаю по максимуму реалізуватися під час свого існування виходячи зі своїх здатностей(здатностей, даних тобі від природи, "бога" ...), жити щасливо, приносячись користь всім живучої й одержуючи від цього подяка, у тому числі й грішми. Найбільша насолода людині приносить його творчість, оцінена навколишніми(і знову ж один з матеріальних ознак оцінки - гроші), отже більше щасливий(точніше насолоджується життям) той, хто по максимуму творить(створює, приносить користь і т.д.) корисна справа людям й одержує від цього винагорода...</span>
Родинно-побутові пісні і балади мають спільні риси:
- народна основа творів;
- тематика: соціально-побутова (кохання, родина, трагічні обставини);
- драматичний сюжет;
- велика увага приділяється моральним проблемам;
- романтичний характер зображення;
- повтори, діалоги.
Приклади родинно-побутових пісень: "Ой там за горою", "Запрягайте, хлопці, коні", "Головонько моя бідная".
Приклади балад: "Ой чиє ж то жито", "Да шумить чудо дібровонька".