Він почував себе не в своїй тарілці. Не треба мене водити за ніс. Прийдеться ще декому й перцю давати. Я люблю, щоб дівчина була трохи бриклива, щоб мала серце з перцем. Якби моя воля, то я б сього пана не то з партії вигнала, а загнала б там, де вже й перець не росте. Маша розповідала своїм друзям бабусині казки. Ці слова були для мами, як бальзам на душу. Сьогодні Петя після тренування буде спати без задніх ніг. Саша сів на стілець, адже в ногах правди немає. Було пізно і у Віри очі почали злипатися. Лера отримала всю інформацію з перших рук.Діма слухав вчителя краєм вуха. Максим добирався до навчання на своїх двох. У Даші до цього заняття серце не лежить.
Ма-лень-ки-ми-4 слога
м(м)согл.тв.звонк
а(а)гл.ударн
л(л')согл.мягк.звонк
е(и)гл.безуд
н(н')согл.мягк.звонк
ь(-)
к(к')согл.мягк.глух
и(и)гл.безуд
м(м')согл.мягк
<span><span>1.
Другорядні члени, виділені в реченні для посилення їхнього змісту й значення,
називаються:
</span>
Б) <em>відокремленими</em>.</span>
<span><span>
2. Відокремлюються:
</span>
А) <em>лише другорядні члени речення.</em></span><em /><span><em>
</em><span>
3. </span>Р<span>ечення з відокремленим членом:
</span>
В) Зі стелі звисала велика порцелянова лампа, подарована
молодим у день весілля (М. Олійник).
(відокремлене означення)</span>
<span><span>
4. </span>Р<span>ечення з відокремленим означенням:
</span>
<span>В) У сатиновій сорочці, у полатаних штанях, він прийшов
сюди першим з дружиною й дітьми (А. Шиян).
5. </span>Р<span>ечення з відокремленим неузгодженим
означенням:
</span>
Г) Юрій Яновський – високий, ставний, з вольовим обличчям і
розумними очима, то морщить лоба, то ледь помітно усміхається (Петро Панч).
</span><span><span>
6. </span>Р<span>ечення, у якому відокремлене означення має
додаткове обставинне значення:
</span>
<span>А) Осяяний сонцем, перед вами розкривався зовсім новий світ
(О. Довженко).
</span></span><span>7.
Р<span>ечення з відокремленою прикладкою:
</span>
Г) І Оксану, мою зорю, мою добру долю, що день Божий умивали
(Т. Шевченко).</span>
<span><span>
8. </span>Р<span>ечення з відокремленим додатком:
</span>
<span>Б) Нікого тут нема, крім мене й господині (М. Рильський).
</span></span><span>9.
В<span>ідповідність між реченням і другорядним
членом у ньому.
</span>
1) <em>Налякані чужим голосом</em>, птахи з тривожним писком
крутились над головою Соломії (М.
Коцюбинський). – </span><span>
<span> Г.
Відокремлене означення.
</span>
2) Нехай мене, <em>Кармелюка</em>, в світі споминають (Марко
Вовчок).<span> –</span></span><span> <span>Б.
Відокремлена прикладка
10. </span>Синтаксичний
розбір речення.</span>
<span><span>
|Замість</span><em>(прийм.)</em>
тополь <em>(іменн.)|</em>,
край<span><em>(прийм.)</em></span>
шляху<span><em>(іменн.)</em></span>виросли<em>(дієсл.)</em>
металеві <em>(прикм.)</em><u>щогли</u><span><em>(іменн.)</em></span>.
</span><span>[|_ _ _|, ═ —]. </span>
Речення розповідне, стверджувальне, просте, двоскладне,
поширене, повне, ускладнене відокремленим додатком.
Граматична основа:
підмет (—) – <u>щогли</u>;
присудок (═) – виросли.
Другорядні члени речення:
<span>обставина місця (_._._) – <em>край шляху</em>;</span>
<span>означення узгоджене (~~~)– <em>металеві;</em></span>
додаток відокремлений (_ _ _) – <em>замість тополь</em>.
<span> </span>
- Це таке задоволення слухати (ім'я співака). Його тембр голосу луеав мов пісня солов'я.
- Я згодна с тобою, шкода, що це останній його виступ.
- Насправді, ходять чутки, що він на деякий час бере перерву з гастролями, а не ставить крапку на своїй карєрі.
- Ти мене потішила цією новиною, бо я дуже хвилююсь, він мій улюбленній співак. У його піснях є сенс та життеві поради, це я найбульше ціню у ньому.
- Шкода, що зараз сутініє і треба до дому, так би ще прогулялися.
- Так, але ми можему зустрітися завтра.
- Тоду до зустрічі?
- До наступного дня.