Я хотів би сказати вам кілька слів про моєму улюбленому фільмі. Мені подобається дивитися фільми дуже багато, особливо в кіно. Я можу сказати , що я cinemagoer . Кожен раз , коли новий фільм виходить мені і моїм друзям піти , щоб подивитися його . Найближчий кіно в торговому центрі. Це нова будівля із зручними залами. Ми спостерігали багато фільмів , що я насолоджувався , але мій коханий був один російський фільм під назвою "Ялинки" . Це яскравий Новий рік комедія , яка складається з двох частин: " Ялинки - 1 " і "Ялинки -2". Перший фільм з'явився рік тому , а другий з'явився на екранах в цьому році. Мені сподобалося обидва фільми , тому що вони були чудові. Титул « Ялинки» в перекладі на англійську мову означає їли . Традиційно всі російські сім'ї прикрашають ялинки напередодні Нового року. Найбільша ялинка ставиться в Москві на Червоній площі. Фільм показує , як сім'ї в різних містах країни готуватися до святкування Нового року. Деякі люди навіть потрапити в проблемних але кумедних ситуацій . Є багато персонажів у фільмі , який знайти любов і дружбу. Мені сподобався цей фільм дуже багато, тому що там було багато добрих і позитивні моменти. Були також деякі з моїх улюблених акторів , таких як Іван Ургант , Сергій Свєтлаков , Гоша Куценко та інші. Якщо ви ще не бачили цей фільм все ж , я рекомендую його .
Телесик
Жили собі дід та баба. Вже й старі стали, а дітей нема. Журяться дід та баба: «Хто нашої й смерті догляне, що в нас дітей нема?» От баба й просить діда:
— Поїдь, діду, в ліс, вирубай там мені деревинку, та зробимо колисочку, то я положу деревинку в колисочку та й буду колихати; от буде мені хоч забавка!
Дід спершу не хотів, а баба все просить та просить. Послухався він, поїхав, вирубав деревинку, зробив колисочку... Положила баба ту деревинку в колисочку, колише й пісню співає:
Люлі-люлі, Телесику,
Наварила кулешику,
Буду тебе годувати.
Колихала-колихала, аж поки полягали вони увечері спати. Встають уранці — аж з тієї деревинки та став синок маленький. Вони так зраділи, що й не сказати! Та й назвали того сина Телесиком.
Росте той синок й росте — і такий став гарний, що баба з дідом не навтішаються з нього.
От як підріс він, то й каже:
— Зробіть мені, тату, золотий човник і срібнеє весельце, буду я рибку ловити та вас годувати!
От дід зробив золотий човник і срібнеє весельце, спустили на річку, він і поїхав. То оце він їздить по річці, ловить рибку та годує діда й бабу, наловить та віддасть — і знову поїде. А мати йому їсти носить. Та й каже:
— Гляди ж, сину, як я кликатиму, то пливи до бережка, а як хто чужий, то пливи далі!
От мати наварила йому снідати, принесла до берега та й кличе:
А він думав, що то мати.
— Ближче, ближче, човнику, до бережка! То ж мені матінка їсти принесла!
Та й приплив до бережка. А змія його мерщій ухопила з човна та й понесла до своєї хати.
— Зміючко Оленко, відчини!
Сидить сердешний Телесик, от-от явір упаде, от-от доведеться пропасти! Коли це летить собі одне гусеня: відбилося — насилу летить
— Оце тобі, дідусю, пиріжок, а це мені!
— А мені? — каже з призьби Телесик.
— Отже, таки озивається! — говорить баба та зирк у вікно — аж на призьбі Телесик. Вони тоді з хати, та вхопили його, та внесли в хату, та такі раді...
А гусятко ходить по двору, то мати й побачила.
— Он гусятко ходить. Піду впіймаю та заріжу.
А Телесик каже:
— Ні, мамо, не ріжте, а нагодуйте його! Коли б не воно, то я б у вас і не був.
От вони нагодували його, й напоїли, і під крильця насипали пшона. Так воно й полетіло.
От вам казочка, а мені бубликів в'язочка.
1 - В Куди кінь з копитом, туди і жаба з хвостом.
2 - Г На небі збиралися великі хмари, так що можна сподіватися дощу.
3 - Б І ліс росте, живе, хоч буревій із грозами шумить, гуде, клекоче.
4 - А Не поет, хто забуває про старшні народні рани.
