Ответ:
У моєї мами найкращі очі! Вони блакитні, добрі, неповторні! Мамині очі що може бути ближче і рідніше? Адже в них я бачила не тільки сміх, радість, але була і тривога. З самого народження і до сьогоднішніх днів я дивлюся в ці рідні очі, я читаю в них багато чого, різне але безсумнівно повне любові і тепла до мене. Бережіть мам, адже мама подарувала кожному з нас цей світ!!
В дужках я позначила прислівники, що використовуються в реченні.
Десь недалеко чути стогін старих дерев... (десь, недалеко)
Я дивився в її дивовижні очі, що ласкаво поклали на мене свій погляд. (ласкаво)
Коли-небудь ти побачиш що-небудь таке, чого ніколи ще не бачив. (коли-небудь, що-небудь, ніколи)
Я завжди пам'ятатиму слова моєї матері. (завжди)
Вітчизну і матір не обирають. Можливо, саме тому ці два слова часто вживаються поруч. Адже Вітчизну ми теж називаємо матір’ю. Кожний із нас під словом Вітчизна уявляє рідні обличчя батьків, друзів, рідних. І, захищаючи Вітчизну, кожний захищає найдорожче. Для моєї сім’ї День захисників Вітчизни — не просто дата в ка лендарі, а одне з найвизначніших свят. Мій прадід загинув, захи щаючи Вітчизну. Його листи і похоронка бережно зберігаються у нашій оселі. Мама і бабуся навіть їздили на його могилу кудись на Львівщину. Мій дідусь — кадровий військовий. Куди тільки не кидала його доля! Разом із бабусею вони об’їздили майже весь ко лишній Радянський Союз. Моя мама і народилась не в Україні, а на Камчатці. А мій татко — офіцер запасу. Після закінчення авіацій ного інституту він два роки служив авіаційним техніком і має зван ня старшого лейтенанта.
Я луже люблю читати книги. Книги бувають різні. Наприклад, є книги-детективи. Або пригоди. Я даю велику подяку всім авторам, що пишуть книги. А ще хочу сказати:
"Похвала книгам!".
