У меня есть любимая игрушка.Это мишка.Мне его подарили на 1 год.Я с малых лет с ним спала и сейчас сплю.Он светло-коричневый,большой и толстый,как я.У него огромный бант на шее.У него голубые глаза и черненький носик.Я очень люблю своего мишку Барни.
Микеланджело Кажись это эпоха Возрождения а также Леонардо да Винчи
Герої поеми Гомера «Іліада» Ахілл і Гектор — найхоробріші воїни у своєму війську.
Про Ахіла автор говорить : прудконогий , богосвітлий, богоподібний,
постійні епітети для Гектора: коней баских упокірник, божистий ,
шоломосяйний , осяйливий . Ахіллу було передбачене довге мирне життя або
смерть на війні, але він іде на війну, бо вибрав коротке та уславлене
життя. Гектор — троянський вождь, головний захисник міста, він
переконаний у справедливості свого місця на війні. Обидва герої гинуть у
боротьбі.
І Гектору, і Ахіллу властиві доблесть, пристрасне бажання перемогти
і прославитись. Обидва вони мужні, сильні, на їх рахунку багато
подвигів та перемог. Вони є гідні супротивники, адже автор порівнює
Ахілла з соколом та Гектора з високолетним орлом. Риси характеру Ахілла:
мужність, сила, справедливість, егоїзм, почуття власної гідності,
почуття героїчної честі , помста, благородство , жорстокість . Гектору
притаманні мужність, людяність, жертовність, благородство, сумлінність ,
стриманість, ніжність , вірність. До рис, що характеризують обох,
слід додати їх побожність. Ахілл звертається до богів, зокрема до Зевса.
Гомер часто підкреслює побожність Гектора .
Ахілл – улюбленець богів – доблесний воїн , його відвага не знає
меж . Він вірний товариш, щирий і чесний. Разом з тим він нетерпеливий,
нестримний у своєму роздратуванні, запальний та гнівний. Дуже чутливий
в питаннях честі : після образи він відмовляється продовжувати війну,
відкидає спроби примирення, хоч це призводить до важких наслідків для
війська – гинуть ахейці. Після загибелі свого друга, одержимий жагою
помсти, він іде на бій з Гектором, засліплений гнівом , знущається над
його тілом . З іншого боку, герой сумує за своїм другом, гірко ридає
біля матері , співчуває батькові Гектора. Ми бачимо в серці Ахіла
душевну боротьбу між помстою і шляхетністю.
Мужність Гектора – це результат розумної волі. Йому знайоме
відчуття страху, але він навчився бути безстрашним. Гектор з сумом у
серці залишає батьків, дружину и сина, бо він безмежно вірний обов’язку
– захисті Трої. Позбавлений допомоги богів, він віддає своє життя за
рідну землю. Гектор людяний. Він ні разу не дорікнув Єлені, пробачає
брату та не відчуває ненависті до них , хоч вони були винуватцями
Троянської війни. У словах Гектора немає зневаги, зверхності . Він
звертається до Ахіллеса як рівний до рівного , Ахіллес же виявляє повну
зневагу до супротивника . Людяність Гектора та надмірна гнівливість
Ахілла – відмінність між героями Гомера.
Ахілл і Гектор — справжні герої свого часу . Для давніх греків вони були ідеалом воїна, героя, людини.
Вакула-очень набожный и верующий человек, а также превосходный маляр.Ведь именно он нарисовал в церкви картину, унижающую черта, от чего нечистый и невзлюбил кузнеца. С того самого дня-лукавый поклялся ему вредить.Что с успехом и делал, но до поры до времени.Но кузнец никак не грешит, и даже придя к Пузатому Пацюку, Вакула отказывается от скоромного, что коробит чёрта.И, наконец, перед полётом в Петербург кузнец подчиняет себе чёрта посредством наложения креста, таким образом оказываясь сильнее его.Поэтому, конечно, набожность Вакулы даёт ему власть над нечистым.
Леонтьевские ребята вместо того, чтобы помочь другу выполнить поручение бабушки, мешали ему, съели ягоды. Потом вообще позвали на речку. А затем еще и подговорили наврать бабушке. А Санька вообще потребовал выкуп за хранение секрета.
