Як риба в воді, вивести на чисту воду,води в рот набрав, нерозлийвода,як з гуся вода
Бабушкины сказки, сгореть от стыда..
Дорога -> доріженька, берег -> бережок, вухо -> вушко, пасіка -> пасіці, птах -> пташенятко, тривога - тривожний, гіркий -> гірчиця, око -> очі, сухий -> суша, рух -> рушити, котити -> перекачуватися, мастити -> намащувати, водити -> водій, садити -> насаджувати, перець -> перчити, тихий -> тиша, кликати -> кличка.
Якщо - [ й а к ш ч о ] - 4 букви,6 звуків;
[ = 0 - - - 0 ] - 4 букви,6 звуків;
Мовленнєвий етикет - це національно-специфічні правила мовленнєвої поведінки, які реалізуються в системі стійких формул і висловів, що рекомендуються для висловлення подяки, прощання тощо в різних ситуаціях ввічливого контакту зі співбесідником, зокрема, під час привітання, знайомства, звертання тощо.
Знання правил мовленнєвого етикету виступає не тільки показником зовнішньої культури людини, але й має безпосередній влив на формування її особистості, на виховання високої моралі, духовності20. Засвоєння національного мовленнєвого етикету, вміння користуватися ним робить спілкування приємним і бажаним. Для ділової людини користуватися правилами мовленнєвого етикету відповідно до ситуації є конче необхідно.
Мовний етикет українців постає із живої мовної практики українського народу. Він вироблявся впродовж тисячоліть і відбиває культурні традиції української нації, відповідає її духовним засадам. Без сумніву, в основі національних традицій спілкування лежать загальнолюдські морально-етичні цінності-доброзичливість, повага, привітність, ґречність. Поборник національного відродження, член "Руськоїтрійці" Я. Головацький у статті "Слова вітання, благословенства, чемності і обичайності у русинів" засвідчує: "Його [народу] вітання, прощання, просьби, перепроси, понука, благословення дихають одним духом доброти, сердечні, ніжні, богобійні, а заодно чесні та гідні чоловіка ".
