1. Я захоплено дивися на небо, усіяне зорями.
2. Переді мною стояв степ, укритий пшеницею.
Летом я ездила на море.Вчера мне купили пальто.Наступила осень,и мы пошли в школу.Как жаль что лето закончилось.Трав потеряла свой зеленый цвет,поменявши его на оттенки осени.Мой брат уехал в армию.Моя кошка родила чудесных корят.
Квіти - окраса землі
Тарас - хороший співрозмовник
Андрій - талановитий музикант
Ми - пахучі квіти мами
Українці - це щасливий народ!
Жив на світі іменник. Він був дуже гарний, допомогав людям називати речі своїми іменами. Усі любили іменник та поважали його за цю службу, але іноді він почував себе в реченнях дуже самотньо. Частіше всього сумував іменник тоді, коли ним користувалися маленькі діти, що не знали ще досить слів, аби складати великі речення. Тоді він кликав на допомогу свого друга — прикметника. Коли прикметник приходив, то речення ураз ставало цікавішим та гарнішим. Іграшки ставали не просто іграшками, а цікавими. Дівчатка не просто дівчатками, а красивими. Вони допомагають одне одному постійно.
попал пальцем в небо-<span>промахнуться, сказать что-либо некстати, не к месту, совершить ошибку. </span>
<span>Выражение связано с древнейшими представлениями о небе как о тверди, которую можно потрогать пальцем. Фразеологизм возник тогда, когда наука рассеяла это представление о небесной сфере. </span>