Лісовою пустункою часто називають білку.Вона,мов кішечка,вмивається.Потім уважно дивиться кругом,розпустить свій пухнастий хвіст і робить стрибок на сусіднє дерево.Більшу частину свого життя білка проводить на деревах.Там вона і відпочиває.
Білки їдять гриби,насіння,кедру,горіхи.
А як буде приємно,коли білки,яких діти годують всю зиму,стануть їх зустрічати і проводжати.
По Україні весна пролітає.( поширене,повне,)
Знизу мене охоплював світ казки, а зверху - казка весни.
Розгнуздані коні пророче іржуть.
В Україні багато цікавих и гарних міст. Наприклад, у Києвї є виликий і серйозний.Дім с хімерами. У Одессі можна побувати в Одеському національному академічному театрі, послухати чарівну і глибоку оперу,чи подивитися балет.Усї куточки нашої крайні захоплюючі і красиві. Кожен українець повинен любити свою батьківщину і цінувати всю красу природи.Наша Україна співуча і мила, багата й свістла країна.
Люди,любіть свою країну!
Матусина пісня супроводжує нас від народження й впродовж усього життя. Маленькими ми слухаємо "Люлі, люлі, прилетіли гулі", "Котку, котку-рябку", "Ходить сон коло вікон". Ми підростаємо, і наші матусі навчають нас співати: "Ходить гарбуз по городу". Підростаємо ми, дорослішають наші пісні. Уперше десь біля вогнища під час відпочинку мама навчила мене співати маршових пісень, серед них мені дуже подобаються ті, що колись правили за гімн України, — "За Україну", "Не пора". Особливо подобається "Гей, у лузі червона калина". Це вже не просто пісні, а пісні, що стали історією. Кожна пісня має свою історію, як кожна людина має свою біографію; вони цікаві, захоплюючі й неповторні.