1) Це було цікавіше, ніж раніше.
2) Сніг блищить так, що аж очі подразнює.
3) Вона співала так голосно, що скла тріскалися.
4) "Одягайся так, щоб було тепло", - так говорила мені мама.
5) Вона дивилася так ніжно, ніби ми були давніми друзями.
6) Його вчинок здивував так, наче це не він зробив, а біс.
Надеюсь, что помог Вам
Коли в Україні мир ,в мене на душі спокій
ХТО? сімї ЯКІ? ведмежі ЩО РОБЛЯТЬ? спять ДЕ? у барлозі ПІД ЧИМ? під снігом ЯКИМ? мяким
Щось [ш ч о с`] 4 б., 4 зв., 1 скл.
Щоб [ш ч о б] 3 б., 4зв., 1 скл.
Щука [ш ч у к а] 4 б., 5 зв., 2 скл.
Мій твір буде буде про те, що друг справді “пізнається в біді”. Я розповім, як у скрутну хвилину мені допоміг мій справжній друг Максим.Якось улітку ми разом з Максимом каталися на велосипедах та заїхали на чужу вулицю. Раптом із-за рогу вискочила зграя собак. Вони всі голосно загавкали. А одна невелика “моська” навіть напала на мене, намагаючись вкусити велосипеда за колесо. Ми з другом довго не чекали, багато не розмовляли, а стали чимдуж крутити педалі та втікати звідти.Поспішаючи, я не втримав на повороті руля та впав просто на дорогу. Я боляче здер коліно об асфальт та забив руку. В цей час невеликий, але дуже злий собака майже наздогнав мене. Але Максим врятував мене від нього.Почувши грюкіт, Максим відразу повернув назад, зіскочив з велосипеда. Він вчасно встиг вихопити велосипедний насос та відігнав ним собаку. Пес ще довго лементував на всю вулицю, але мій друг погрожував йому насосом та не дозволяв наближатися. Собака врешті-решт вгамувався та дав нам спокій.Максим допоміг мені дістатися мого двору. Він і мого велосипеда доніс, хоча ще мав доправити додому свого. За все це я йому дуже вдячний.<span>Я написав цей шкільний твір саме про Максима, тому що він — вірний друг, найкращий товариш!</span>