Зима-це дуже чудова пора року.І доречі, моя улюблена.Адже взимку можна робити багато веселих справ. А особливо, коли зимові канікули. В цей час, я постійно гуляля з моїми подругами.Ми дуже гарно проводили час, постійно грали то в сніжки, то ліпили снігову бабу, то катались на санчатах....
Але ще, зима-це той час, коли можна помріяти.Наприклад, коли ти сидиш у віконця, в теплому светері та з чашкою горячого чаю і з захопленням спостерігаєш як падають сніжнки, як гуляє вітер та як зима обіймає природу, у твоїй голові діється щось незрозуміле, але приємне. Ти мріеєш!Мрієш про що завгодно і тобі неважливо котра зараз година або куди тобі треба поспишати...
Я вважаю,що зима-це найкраща пора року!
Sorry если что не так):)
<em>Тому</em>, хто зробить це завдання, я подарую шоколадку.
Він відрізнявся від інших <em>тим</em>, що любив подорожувати.
Солотвино рулить закарпатя рулить хуст рулить
Конвалія - одна з перших весняних і моїх улюблених квіток . Ця невибаглива рослинка - маленька та скромна. Вона має два великі різьблені листочки темно-зеленого колору. Квіточки - білі, нiжнi і тендітні, схожі на маленькі дзвіночки зібрані в довгу китицю. Вони несуть чарівний весняний запах. Конвалія здавна є символом щедрості, душевної відкритості й вищої довірливості, а тому вона дуже вразлива до стороннього впливу. Через це конвалія водночас виражає життєву беззахисність. Цим вона стверджує, що ніжна і відкрита краса потребує покровительства, а без нього - гине...
<span>Біблія — одна з найвизначніших пам’яток світової культури, без якої не можна уявити собі розвиток письменства багатьох народів, серед них і українського. Впродовж тривалого часу Біблія (грецьке — книга) сприймалася тільки як сукупність релігійних текстів. Насправді ж у ній зібрано твори, які формувалися на Близькому Сході та 14</span>В Середземномор’ї від XII ст. до н. є. до II ст. н. є. У них втілилися уявлення людей про будову Всесвіту, походження людей, філософські роздуми, морально-етичні настанови, що не втратили своєї актуальності й досі. Кожна людина у цій книзі може знайти для себе щось важливе, близьке й зрозуміле. Не випадково ця Книга Книг і донині надихає митців на нові твори, залишається джерелом одвічних пошуків людиною смислу життя.<span>Біблія — це звід 50 книг. Складається з двох частин: Старого Завіту (Заповіту), що визнається за Святе Письмо іудаїзмом і християнством, та Нового Завіту — Святого Письма лише у християн. Старий Завіт складається з книг літописно-розповідних (книга Буття, книга Виходу, книги Ісуса Навина, Суддів, чотири книги Царств, книга притч Соломоната ін.), художніх (Твори Пророків, книга Іова) та суто ліричних (Псалтир, Пісня Пісень). Започаткував Святе Письмо Мойсей, а закінчили Христові апостоли. У Новому Завіті докладно йдеться про життя Ісуса Христа, його вчення, вчинені ним чудеса, його мученицьку смерть,воскресіння з мертвих і вічне життя. Розповідається про це в чотирьох Євангеліях святих апостолів — Матвія, Марка, Луки та Іоанна. Вражаючу картину страшного суду подає остання Книга Святого Письма Апокаліпсис, або Одкровення Іоанна Богослова.</span><span>У нашій культурі Біблія посідає особливе місце — з Остромирового Євангелія починається давньоруська рукописна книжність, з «Апостола» (1574 р.) та Острозької Біблії (1581 р.) — українське книгодрукування. Біблія використовується нашими книжниками ХІ-ХІІІ ст, зокрема літописцями (наприклад, Нестором у «Повісті временнихліт»), письменниками XIV—XVIII та ХІХ-ХХ ст. У 1868-1871 рр. переклад Біблії українською мовою здійснив відомий митець — Пантелеймон Куліш.</span>