Ответ:
Объяснение:намальо-ваний, ля-льок, кольо-ри
На мою думку, серед людей різних національностей дуже багато спільного: усі хочуть спокою, домашнього затишку, гарної роботи, спокійної старості. Прикро, що самі ж українці про себе склали приказку: "Де два українці, там три гетьмани" (інший варіант: "Де два українці, там три партії"). Це свідчить про те, що нам ще тривалий час доведеться слухати політичну балаканину та вихваляння наших політичних лідерів, а потім таки братися до наведення ладу у своїй власній хаті
Золоті пшеничні лани — багатство України, але ж це не все її багатство. У надрах української землі зберігаються різноманітні корисні копалини. Найголовніші — руда й вугілля. Вугілля — це Донбас, залізна руда — це Кривий Ріг. Ці два місця — ніби два рідних брати, які не можуть жити один без одного. Так само, як Захід України і Схід України є нерозривними у своїй країні Україні.
Майбутнє України, на жаль, перебуває в руках нинішніх політиків, тому що тільки громадянське суспільство може стати противагою партійним амбіціям. Але громадянське суспільство навіть за десять років сформувати неможливо. Мені здається, що на це має бути добра воля політичної еліти. Тобто кожен політик повинен працювати на благо України, а не на благо іншої держави чи за певні гроші на користь іншої країни.
Тільки за таких умов ми зможемо приєднатися до країн демократичного спрямування.
<span><span>На дуже далекій Півночі, де зима панує цілий рік, було Снігове містечко. І жили там невеличкі снігові люди.
А чому снігове?
Бо більше нічого не було, з чого можна було побудувати собі домівки.
Так і жили снігові люди у хатинках зі снігу.
Та їм зовсім не було холодно.
Щоб зігрітися, вони пили тепле какао.
А вогнище палили на великій міській площі, одне для всіх.
Для цього Дід Мороз, який жив неподалік, присилав їм в’язанки дрів. А снігові люди у знак подяки допомагали дідусю робити подарунки для дівчаток і хлопчиків.
Вони навіть влаштували собі велику майстерню. Саме тут снігові люди виготовляли смачний шоколад, робили кумедних плюшевих ведмежат і машинки на ключиках.
Так тривало багато років, доки одного разу напередодні Нового Року не трапилась біда – Дід Мороз захворів. І не просто захворів, а взагалі залишився без сил.
А сталось так тому, що діти забули про Новий Рік і не написали листів з бажаними подарунками.
Тому в сніговому містечку скоро зник вогонь, а майстерня припинила роботу.
Снігові люди не знали, чим допомогти Діду Морозу.
Аж поки одна маленька снігова дівчинка не порадила зробити багато сніговиків і відправити їх по всьому світу, щоб ті нагадали малюкам, хлопчикам і дівчаткам, про Новий Рік, Діда Мороза і подарунки.
Мешканці міста працювали кілька днів. Вони зліпили стільки сніговиків, що через добу на подвір’ї кожного будинку була своя снігова баба.
Наступного ранку, коли дітлахи вибігли гуляти, вони були у захваті. Адже всі забули, що свята наближаються.
Час писати Діду Морозу листи з проханням про подаруночки!
Ось так дівчатка і хлопчики згадали про Новий Рік. А посланців Діда Мороза – білих сніговиків, вони оберігали до самої весни.
А в сніговому містечку життя продовжувалось – люди жили в будиночках зі снігу, пили тепле какао і робили іграшки.
Так, мабуть, і зараз відбувається.</span><span> </span></span>
Я (підмет) провела(присудок) літо у сонячному(означення) містечку.
Запрошуємо до сонячного містечка!
Зустріч з їжачком
Одного разу я з батьками поїхав на дачу до татових родичів. Там було дуже цікаво. Я гуляв по саду, роздивлявся рослини, що там росли, допомагав збирати яблука. Потім ми сіли пообідати за дерев'яний стіл під навісом. Раптом я почув якійсь стукіт. Виявилося, що на цій ділянці живе їжак, який приходить сюди обідати. У нього навіть власна мисочка є, ось він нею ї стукає, щоб йому насипали їжі. Я обережно наблизився, щоб роздивитися цього нахабу.
Їжак був великий, сантиметрів з двадцять, і доволі товстий. Він подивився на мене і грюкнув мискою. Я засміявся і поклав у миску трохи м'ясного фаршу, який взяли спеціально для цього їжака. Мені розповіли, що на волі їжаки харчуються комахами і хробаками, а зовсім не яблуками, як я до того вважав. Цей їжак любить м'ясо і корм для котів. Їжак поїв і пішов собі. Мабуть, його домівка десь неподалік. Мені цей їжак дуже сподобався.