Ой проведу я Русалочку до броду,
А сама вернуся додому.
Ідіть, Русалоньки, ідіте,
Та нашого житечка не ломіте,
Бо наше житечко в колосочку,
<span>А наші дівоньки у віночку...------</span>
1.Хліб – усьому
голова.
2.Де оре сошка, там
хліба трошки.
3.Глибше орати –
більше хліба мати.
4.Хліб на хліб сіяти
– ні молотити, ні віяти.
5.Не вважай на
врожай, а жито сій, то хліб буде.
<span>6.Посій упору, будеш
мати зерна гору.</span>
Хіба я не люблю Тараса...
Його віршів...Його пісень
Як сина колихає мати
Лякають козаки дітей...
І віють вітри на Вкраїну
І на полях пшеницю жнуть
Чужі брати і рідні сестри
До нього на Могилу йдуть
-іноді навіть за довгий язик буває сяка-така нврізка на іншому місці;
-олія в макітерці;
-дасть Бог купця, а дідько розгудця;
-за ці три торби реготу мав аж сім смутку;
-сто друзів-це мало, а один ворог-багато!
-і ноги в нас невзуті, і голови босі.
Старезний, густий, предковічний ліс; простора галява; великим прастарим дубом; яро-зелену драговину; лісового струмка; Містина дика, таємнича, не понура; ніжної, задумливої краси; блідо-блакитну воду; <span>"Той, що греблі рве" — молодий, білявий, синьоокий</span><span> - епітети
Плакуча береза, </span>Галява переходить; <span>Струмок вибігає; сонну воду, туман розбігається </span>- персоніфікація (уособлення)
Струмок губиться; туман лежить, хвилює, розривається; струмок зашумував, забринів; одежа поблискує, - метафора<span>
</span>
Автор – Володимир Сосюра
Рік написання – 1938
Жанр: пейзажна лірика
Тема: зображення приходу осінньої пори
Ідея: вираження тривоги ліричного героя через опис осінньої природи Римування: перехресне
Епітети: печальні, синій, пустинних, жовтокоса, холодну, синьоока, золоті, чорного. Постійний епітет: баскім коні, берізка біла.
Метафора: «покора розлита», «В’яне все навколо, де пройдуть копита».
Удачи в учебе!!