"О книги, найкращі порадники, найвірніші друзі"- писав Григорій Сковорода. Я теж так вважаю.
Книга існувала ще в незапам*ятних роках. Книга-це джерело мудрості і знань. Вона наш друг і ніколи від нас не відцурається. Вона допомагає всім, навіть тим, хто її не береже і не цінує. Звичайно, зараз існує мережа Інтернет, яка нам замінює книжку. Але навіть в Інтернеті не все є, бо про все може знати лише книга.
Цінуймо книги, бо вони наше джерело мудрості!
Моя улюблена книга Л.Керолла "Аліса в країні чудес". Вона дуже цікава та фантастична. Коли я читала цю казку я уявила себе на місці Аліси. Так цікаво я ще ніколи не подорожувала. Після того як я прочитала книгу, я стала краще розбиратись в людях, книга навчила мене радіти життю. Я рада. що я мала змогу побувати у іншій країні, в країні казок.
Ніяк, і тоді, і сьоогодні українці є егоїстами, що думають лише про себе. Кожен з нас не думає про інших і вважає, що він є обділеним у всіх план, як писав Нечуй- Левицький "у чижих руках шмат хліба завжди здається більшим".
Грицько - сирота, жвавий, моторний, непосидючий, гарячковитий, має зіркі очі, знає татарську мову, пасе панську і селянську худобу, лише його любить і слухає страшний бугай Петрик.
Санько - єдиний син у матері, яка його дуже любить і опікає, мрійливий, спокійний, розважливий, визнає першість Грицика, має талант характерника, уміє подумки віддавати накази і навіювати прохання.
Вірні друзі, ровесники, їм по 12 років, живуть у Воронівці. Сміливі, спостережливі, кмітливі, відчайдушні: володіють шаблею (дерев’яною), гарно на коні тримаються, у майбутньому стануть побратимами.