1. Казкова доля Джека Лондона (хлопець-робітник, пасинок фермера, який зазнав бідності, не зміг здобути університетської освіти, але зумів досягти своєї мети і здійснити мрію — став уславленим письменником).
Нова постановка проблем та її художнє втілення в північних оповіданнях Джека Лондона (герой залишався наодинці з природою та самим собою, випробовуючи себе в нелегкій боротьбі з труднощами; звірячі закони цивілізованого, суспільства: ненаситна пристрасть до золота, індивідуалізм, прагнення будь-що розбагатіти).
3. Взаємини та поведінка двох друзів в оповіданні (Вілл кинув товариша, коли той вивихнув ногу: товариш заблукав, знемагав від голоду, відчував жахливий біль у животі від голоду, намагався спіймати куріпок, але даремно, дійшов висновку, що вмерти не так боляче, як жити. Дорогою йому трапилися останки Білла, бридливість до нього не дозволила взяти його золото. Зустріч з вовком. "Людина не могла вже оборонятися, проте жага до життя надала йому останніх сил...").
4. Поведінка героя після рятування ("Людина ходила по палубі й жебракувала, а випросивши шматочок хліба або сухар, ховала собі під подушку").
5. Головний сенс оповідання (Примушує задуматися над сенсом людського життя, про важливі поняття: "дружба", "товариськість", "зрада", щоб кожен озирнувшись на свої прожиті роки, міг би спокійно дивитися усім в очі, бо завжди все робив по совісті).
<span>1. Рано утром мать уходила со двора.. . 2. -Я тебя знаю ты там живёшь, -3. За огородом, в зарослях лопухов и крапив, находился колодец. 4. Во всей деревне было тихо сейчас.. . 5. Никита лёг на землю и прильнул к ней лицом. 6. Солдат поглядел на Никиту.. . 7. Отец сходил в сарай за топором и стал колоть на дрова ветхий пень на огороде.</span>
Жанр, пользовавшийся популярностью в XVII-XVIII веках. Представляет собой литературную характеристику какой-либо группы или образ типичного представителя определенной среды.
Метафора- это скрытое сравнение, вид иносказания, когда значение одного слова переносится на другое по сходству признаков. Гипербола- это преувеличение свойств или признаков предмета, объекта, которого изображает автор. Олицетворение- вид метафоры, когда неодушевленные предметы наделяются свойствами живых существ