Так говорять коли хтось думае тількі про одне
У нашій школі є гурток народних промислів. Хлопчики, які навчаються там, прагнуть опанувати кращі традиції мистецтва нашого народу. Ще здавна українські вироби з дерева цінувалися у всьому світі. Особливим попитом завжди користувались скрині та скриньки, посуд, декоративні тарілки та інше. Народні майстри вміли у своїх витворах відобразити чарівну неповторність української культури. Отже, і хлопці вивчають спеціальну літературу, розглядають зображення чудових зразків різьблення по дереву. А потім вони намагаються створити щось своє, неповторне, і цим зробити хоч маленький внесок у скарбничку рідної культури. Чимало робіт юні майстри подарували малюкам із сусіднього дитячого садочка. Маленькі дітки отримують подаруночки і теж мріють швидше підрости і піти до гуртка. Корисну справу роблять юні майстри.
Вони вчаться шанувати рідну культуру і навчають малечу шанобливо до неї ставитися. Тільки за такого ставлення до народних надбань наш рідний дім, наша країна може все
<span>Брати, взяти ноги в руки (на плечі) у ролі прис.– швидко бігти, квапливо іти, тікати.</span>
<span>– Ой, а як же я верну зі школи без кожуха? – повідає хлопець, скробаючися в голову. – Візьми, сипку, ноги на плечі та й біжи хутко, то загрієшся, нічого тобі не буде, – сказав батько, одягаючи кожух (Франко, Твори, т. III, 1950, стор. 198); –Допивай же, братухо, свою чарку, бери ноги в руки і дуй з моєї хати... Тобі ночувати в мене не можна (Кучер, Трудна любов, 1960, стор. 522).</span>
Навкруги круглий груглястий пiвкруг закруглений
