Тижневий , чесний , радісний ,обласний ,жадісний , місцевий ненависний туристичний контрастний кількісний гігантський вартісний випускний доблесний якісний совісний інтелігентний делигантний президенський пропускний виїздний кореспондент цілісний швидкісний баластний захисний допусковий
Почувши у черговий раз від старшої жінки фрази про те, що її дитина не поважає батьків, молода мама внутрішньо пишається тим, що вже з нею-то подібне ніколи не відбудеться, адже її малюк такий ніжний, ласкавий і, взагалі, – найкращий. І це дійсно так. Але – поки що. Поки ви для дитини – найкращий друг, з яким він ділиться дитячими нехитрими бідами та радощами. І так це буде в майбутньому, якщо у відповідь він буде чути не «мама зайнята!», «Давай пізніше» і «що за нісенітниця?!». В іншому випадку дитина зрозуміє, що вас його життя особливо не цікавить. Поважайте його, і дитина відповість вам тим же! І тоді вам не доведеться думати про те, чому діти не поважають батьків і хто винен в цьому.Повага – складова життяЩоб дитина відчувала повагу до старшого покоління, правила такого ставлення повинні щепитися буквально з народження. Пам'ятайте, повага до старших – це риса, яка формується не за один день і не словами. Малюки копіюють модель поведінки, яку демонструють батьки, тому ваші слова про повагу до старших і відповідному етикет не будуть сприйняті, якщо в житті дитина бачить зворотне. На прикладі найрідніших для нього людей він бачить, навіщо і чому треба поважати старших, а дорослішаючи, вже не замислюється над цим.Прості і важливі правилаПро те, як змусити дитину поважати батьків, зупинятися не будемо, оскільки очевидно, що примус може породити тільки страх або бунт з боку дитини. Обидва варіанти для батьків та самої малюка не дуже хороші. А от зрозуміти, як навчити дитину поважати батьків, дорослих і самого себе, набагато важливіше.По-перше, малюк завжди повинен знати, що ніколи його не буде принижений близькими людьми. Особливо це стосується покарань за яку-небудь провину при сторонніх. По-друге, відносини між батьками – показник того, як дитина буде вести себе з дорослими. Якщо мама і тато дозволяють собі гучні з'ясування відносин, образи і приниження при дітях, то для останніх це є керівництвом до дії.Найчастіше проводите час за читанням не тільки цікавих, але і повчальних книг. На прикладі героїв казок діти вчаться життя, тому до вибору відповідної літератури треба підходити серйозно.Увага і турбота про старших проявляється в таких приємних дрібницях, як листівка своїми руками до свята, телефонний дзвінок або лист. Адже ваші бабусі теж зберігають перший лист, написаний нерозбірливим великим почерком онука-першокласника?Сім'я – фортецяСім'я, члени якої завжди піклуються один про одного, – це головне, до чого треба прагнути. Маля з пелюшок повинен усвідомлювати, що саме дорогоцінний скарб, яке у нього є, це батьки, брати і сестри, бабусі і дідусі.У формуванні поваги до старших не останню роль відіграє вміння дитини співпереживати, ділитися чим би то не було, співчувати. Тому разом лікуєте поцілунками садна і невеликі удари у мами, гладьте татові голову, коли він приходить утомлений з роботи. До слова, акцент на повазі саме до людей старшого віку робити зовсім не обов'язково – молодші брати і сестри теж його заслуговують.Найефективніший метод навчити дитину повазі до старших – це ваші батьки. Не соромтеся під час їх приходу знову бути дітьми. Участь у життя літніх людей, турбота про них – найяскравіший і вражаючий дитини приклад. До того ж, це зовсім нескладно.<span>Не забувайте про те, що виховуючи в дитині почуття поваги до старших, ви не тільки не будете червоніти в маршрутці, коли він не поступиться місце бабульке, а забезпечите собі надійну і щасливу старість.</span>
В мене э друг. Його звуть Роман.Ми з ним дружимо дуже мiцно.Так,що водою не розлити.Роман мiй однолiток.З ним завжди дуже весело.Ми з ним любимо сушити зуби.Кожного разу,коли ми виходимо гуляти,ми приходимо до дому щасливi.Роман-це найкращий друг!
<span>І. 1. Хай розквітне веселково у невиданій красі наша мова калинова, наче сонце у росі. (П. Тичина.) 2. То не просто мова, звуки, не словникові холодини — в них чути труд, і піт, і муки, чуття єдиної родини. (П. Тичина.) 3. Душа народу не сліпа, вона стоока. (М. Рильський.) 4. Так, армія тоді непереможна, коли любов зове її на бій! (Б. Олійник.) 5. Я винний в тім, що світ не ліпший, не розумніший, ніж він є, хоч віддаю йому найглибше, найкраще почуття своє. (Л. Первомайський.) 6. Без мистецтва життя було б холодним, незатишним, непривітним. (Л. Дмитерко.) 7. Краса — лиш відображення земного у неземному дзеркалі душі! (І. Жиленко.) 8. В дружній сім’ї непорозуміння тривають недовго. (О. Копиленко.) II. 1. Слово, моя ти єдиная зброє, ми не повинні загинуть обоє. (Леся Українка.) 2. Не марно, ні, боями край гримів,— минули дні і злиднів, і негоди. (В. Сосюра.) 3. Ми — не безліч стандартних “я”, а безліч всесвітів різних. (В. Симоненко.) 4. Ніде не видно ні живої душі. (І. Нечуй-Левицький.) 5. На заході догоряла ніжна несмілива заграва. (О. Донченко.) 6. Крізь пелену туману проступали якісь невиразні силуети. (Петро Панч.) 7. Нечутними кроками увійшли в село запашні присмерки. (Л. Смілянський.) 8. Холодні зірки мерехтіли в темному небi.</span>