<span>Ви були в лісі, коли там панує зима? Не кожного року о такій порі ліс буває таким красивим, нині він незвичайний — чарівливий. Заходиш у це царство неземної краси й опиняєшся в полоні дивовижних вражень, коли навіть слова сказати не можеш голосно, аби не сполохати якогось дива. Он дерева набрали на своє гілля стільки пухнастого снігу, що здається не витримають дрібненькі галузки, і зрине вниз білий водоспад. Усі дерева, кущі стоять припорошені сніжинками, ніби готуючись до якогось балу. Хочеться розмовляти пошепки. Та снігурі зовсім на це не зважають, їм приємно перелітати з гілки на гілку й струшувати сніг. Білочки теж вискакують на прогулянку, щоб розвеселити себе й довколишніх птахів, які відразу злітають, якщо десь осиплеться сніг. І ліс наповнюється поодинокими звуками, такими ніжними й неповторними, ніби сама природа щось шепоче. Десь пташка обізветься, десь прошелестить сніг, сиплючись до підніжжя дерев. Так приємно стояти й слухати ліс.</span>
1. Я люблю спостерігати за пташками.
Люблю спостерігати за пташками. (означено-особове)
2. Друзі вітали Марійку з днем нарождення.
Марійку вітали з днем народження. (неозначено-особове)
3. У кімнаті панувала тиша.
У кімнаті було тихо. (безособове)
4. На вулиці був мороз.
На вулиці було морозно. (безособове)
Кирило Кожум'яка - <span>казковий герой який ніс мочити відразу 12 шкур.</span>
Ответ:
німий, жовтуватий, білюсінький, занадто лагідний, строкатий, синювато-жовтий, дуже близько (або близенько), надзвичайно злий.
Наді мною пролетіли птахи миру-голуби.
Під мною моя рідна земля, на якій я твердо стою ногами.
В мені палає вогонь любові до своєї Батьківщини.
На мене завжди можуть покластися мої рідні та друзі.
Від мене всі були в захваті.
Зі мною поруч будуть рідні батько й ненька.
У тебе прекрасне почуття гумору- сказав мені Сашко.
