Не розуміє людина жарту – пиши пропало! І знайте: це вже несправжній розум,хоч у неї,може,і премудра голова.Краще сміятися,не бувши щасливим,ніж померти,не посміявшись.Гумор і поезія є золотими воротами до всього чесного,благородного,прекрасного.З особистих властивостей найбезпосередніше сприяє нашому щастю весела вдача.Як міль – одягові і черв’як дереву,так печаль шкодить серцю людини.Гумор – це бачення,сприймання і відтворення явищ оточуючої дійсності в життєрадісно-комічному тоні,художні твори з настановою на зображення смішного. Об’єкт гумору не заперечується повністю,висміюються тільки деякі його риси,здебільшого в доброзичливій жартівливій формі,на відміну від сатири,в якій переважає гнівний викривальний сміх.Справедливо сказано,що гумор – невідлучна прикмета кожного правдивого таланту.Сатира – в широкому розумінні художня творчість,найприкметнішою ознаю якої є різке викриття зображуваних явищ шляхом висміювання.Отак сидиш і думаєш…Гумор…Сатира. Наш чудовий народ. Од його ми,народ,дотепний. Веселий. Мудрий. Я бачу свій нарож,як він,ухиляючись у вуса,дивиться на тебе лукавими своїми очима і «зничтожає» тебе.…Як я люблю цей народ,коли він мене «зничтожає» своєю мудрістю,своїм отепом,своїм неперевершеним «своїм»…І я його розумію,і він мене розуміє…що люблю ж я його,як сонце,як повітря,а він,народ,стоїть,підморгує,усміхається.Та будь же ти тричі щасливий!Сміятися не гріх над тим,що видається нам смішним.Треба любити людину. Більше,ніж самого себе.Тоді тільки ти маєш право сміятися.І тоді людина разом із тобою буде сміятися…із себе,із своїх якихось хиб,недоліків,недочотів.Той сміх,що не ображає,а виліковує,виховує людину,підвищує…
Антитеза - "з неба - з безодні", "безумні злочини й діяння благородні", " і присмерк, і світання", "<span>Німим стає герой з твого причарування,
I сміливішає дитина во сто крат", "чи ти </span>зійшла з зорі, чи вийшла із провалля", "біду чи безпечалля", "чи з пекла ти, чи з раю", "потворно вибредна, страхітлива й свята",<span> "чи Діва, чи Сирена, чи Бог, чи сатана, чи ніжний Херувим"
</span><span>Метафора - "в твоєму (краси) погляді — покара і вина", "й</span>де фатум"розсіваючи біду чи безпечалля<span>, у всьому вільна ти (краса), хоч пані над усім", "</span>Красо! Ти по мерцях ступаєш без мороки", "<span>до безмежностей ... відчиниш ти врата", "</span><span>тягар життя, о владарко натхненна, зробила легшим ти, а всесвіт — менш гидким"
</span>Порівняння - "Захмелюєш серця, подібно до вина", "Як вечір грозовий, приносиш аромат", "наче пес", з<span>лочинство, ревністъ, жах — то наче золоті коштовності, твої чарівливі брелоки"
Епітет - "к</span>оханець зморений"
Эрна : добрая, заботливая, терпеливая, всегда готова прийти на помощь людям.Она сильная девушка и достаточно высокая. Эрна всегда боролась за справедливость. Доброта и честность изливались из нее. Так же помогала старым и больным людям.
Как мимолетное видение, как гений чистой красоты,шли годы,небесные черты,тянулись тихо дни. это все больше не могу
В дество?
Я не поняла но вот
Ммм, 3-я. Потому что в ней происходит не то что в первой и второй, там в основном только знакомство.
