А там і море, і гори, і поле, і синє безкрає небо.
Усі сиділи тихо і затамувавши дух.
Усе навесні розквітає:і квіти, і дерева, і трави.
Листя було скрізь: і на полу, і на крмшах.
Летить, летить сніжок через наші віконця.
<span>Я думаю і навіть переконаний, що права і обов’язки учнів добре співвідносятся. У той час як дорослі люди мають величезну кількість обов’язків, включаючи необхідність заробляти і піклуватися про своїх дітей, учні мають значно менше обов’язків. Втім, це аж ніяк не означає, що такими обов’язками можна гребувати. Кожен повинен як користуватися своїми правами, так і виконувати свої обов’язки.</span>
Начинается мой тяжёлый день раба мы с другими рабами днями работаем тащим камни строим сооружения а если кто-то отановился того жестоко бьют плетью.Нинавижу когда главарь начинает дудеть в трубу это значит пора работать дают нам меньше половины куска хлеба чтобы прокормить себя.никто Ненавидит главаря если бы все взбунтавались то бы убили главаря но как кто-то пытается его убить того куда то уводят и он невозвращается.вот такая жизнь у раба.
<span> </span>
Калина - символ України. Як багато пишуть поети про цей символ. Навесні і восени калина завсім різна.На весні вона цвіте, а восени красується своїми червоними плодами. Цвіте калина білими суцвіттями. Милує око той білий цвіт такою вже ніжною вона стає, як тая дівчина молодая. За літо вона росте і вже восени стає червоною, як той мак у полі . Тендітна і ніжна дівчина стає господарською жіночкою. Так і калина свій ніжний білий цвіт змінює на червоний. Восени калина чекає своєї пори коли нею похарчуються птахи, так калина приймає участь и в ланцюжку живлення у природі. Ягідки калини гіркі на смак, для людини вона частіше всього постає як ліки. Можемо зробити висновок що не дарма поети так гарно і ніжно описують калину адже вона за усі пори року гарненька.
Так! я вважаю себе Українцем!