У високому синьому небі пливуть пухнасті хмари
<span>Вулиця на якій я живу,виросту, це найрідніша з усіх,там мій
дім,мої рідні,Де я зробив свої перші кроки,де живуть мої друзі,де пройде
моє дитинство,Так може вона і ненайбільша,але я її всеодно люблю,Вкінці
вулиці є наше з дрюзями потайне місце на дереві,проходячи по вулиці
можно зустріти знайомі мені місця,Я тут живу,я тут росту,і навіть якщо я
переїду,я всеодно буду згадувати,як найкращі часи мого життя,</span>
мне тоже такое надо....
якщо інтереси поважати не будемо,буде не порозуміння,справедливість по різному,то будуть різні рішення,якщо закон,то відповідальність закону буде інша
Київ- ( К и й і в ) 4 б., 5 зв. Наголос на и.
<span>Текст песни
Юлия Альбах - Небо над нами<span>Сто путей в сто дорог.
Сто надежд любви промчалось мимо.
Как же ты одинок.
Так скажи мне мой любимый.
Не молчи, я хочу услышать голос твой, а мы?
Мы с тобой згорим невольно.
Выше нас ведь только небо.
Раскажи мне это - жизнь планета, жизнь планета.
Небо над нами, кружиться над головаими.
Я же всё знала, когда к тебе возвращалась.
Небо над нами, кружиться над головами.
Я же всё знала, когда к тебе возвращалась .
Сто тревог в сто дорог
Сто ответов лжи, там нет нас милый.
Почему так жесток?
Мир который мы творили.
Ну давай, возьмём билет обратно,
Где душа, так парила сладко сладко.
И на белых тех страницах.
Мы напишем снова - наши судьбы, наши лица.
Небо над нами, кружиться над головаими.
Я же всё знала, когда к тебе возвращалась.
Небо над нами, кружиться над головами.
Я же всё знала ,когда к тебе возвращалась .</span></span>
