Колись давно , в одному селі жили дві прегарні дівчини . Одну звали Береза , а другу Яблуня . Усі хлопці за ними бігали , хотіли щоб кохали вони іх . Але в нікого вони не закохувались , я не проси. І подарунки їм дарували , і пісні складали , і чого тільки не робили. Одного разу хлопець навіть говорив, що якщо вони йому відмовлять , він покінчить життя самогубством . Але вони відмовляли. Одного разу по королівству розійшлась чутка про те , що принц обїздить усі села , усі міста у пошуках найпрекраснішої дівчини. От і каже голова села : - Давайте ми принцу запропонуємо наших красунь Березу і Яблуню , він точно їх вибере! Дівчата погодились , але постійно сварились кого вибере принц . Казала Яблуня що її вибере принц , бо в неї коси довші . А Береза перечила їй , казала що її вибере - бо очі блакитніші. От приїхав принц до села та каже до дівчат : - Я об'їздив усе королівство , але таких як ви не бачив!! Але тепер дівчата ще більше сваряться , гавіть вже деруться за принца . Одного вечора дівчата вирішили отруїти одна одну. Наварили яду , і налили його до стакану води суперниці. А потім побачила це сільська знахарка та добавила до їхнього напою свого переворотнього зілля . Випили вони , та й перетворились на дерева . Береза стала деревом з білим стовбуром , тонкими гілочками . Воно було на вигляд таке легке та повітряне. А яке ще дерево могло вийти з Берези , блакитно окої білявки , що завоцовувала серця парубків. Яблуня стала деревом з дуже міцним і твердим стволом , пишним листовинням та яскравими плодами. А яке дерево може вирости з такої дівчини я Яблуня... На ранок всі прокинулись , а на місті прегарних дівчат два дерева. Всі заметушились , почали думати-мудрувати куди вони поділись, казали що зараз все зроблять як було , погрожували знахарці , а вона тільки "Самі дівки винні". А принц подумав трохи і каже: -А нащо воно мені? Нащо ламати голову , чекати , вас метушити ? Я поїду собі ще , точно знайду дівчину. А ви самі розбирайтесь! Поїхав він.А люди посумували-посумували, знахарку полаяли-полаяли , а потім заспокоїлись. Вирішили посадити яблуню і березу у чащу ліса , щоб забути їх назавжди. От пройшло з часу події років 10-20 (а може й більше, хто його знає) , і бачать люди у селі березу і яблуню. Потім з інших сел вони дізнались , що яблуня і береза - одні наймогутніших дерев світу . Іноземці приїзжають до їхніх земель спеціально за корою берези і плодами яблуні. Сидять вони і думають , чого вони дерева собі не залишили.... КІНЕЦЬ P.S. Извините за ошибки , писала на скорую руку.
