Ответ:
1)У рідний край,грозою вмитий, ведуть усі шляхи на світі. 2)Цвіте земля, задивлена в свободу. 3) У кожному жарті є добре прихована правда. 4) Вишневий цвіт, розбуджений весною, забуяв. 5) Прикрашена зимовим сріблом земля виблискувала. 6) Блищали зорі, освітлені місячним сяйвом. 7)Існують прекрасні дороги, націлені на перемоги. 8) Здобутий працею хліб м'якший від дарованого бублика. 9) Позиченими у сусіда кістки не розгризеш. 10) Роботу, відкладену на майбутнє, проклянуть нащадки.
Объяснение:
Вчителька диктувала на уроці, має бути правильно)
<span>Мороз надворі аж кипів, і для більшості парижанок, що пустилися в рейс у легеньких плащиках та курточках, цей нічний мороз мав би стати неабияким випробуванням, та все ж вони не втратили свого оптимізму.
(розповідне, неокличне, стверджувальне, складне, сполучникове, складносурядне, з трьох частин, у другої частині є також підрядна частина. Три основи: мороз(підмет) кипів(присудок); мороз (підмет) мав би стати(присудок); вони (підмет) не втратили(присудок). В підрядній - пустилися (присудок)
обставина- надворі,
додатки- більшості парижанок, рейс, плащиках, курточках, випробуванням, оптимізму,
означення- легеньких, нічний, неабияким, свого.</span>
<span>Серед моря квітів,
Серед моря трав
Весело шуміти
Запашним вітрам.</span><span>Серед моря квітів
Бджіл гудуть рої.
Літо моє, літо,
Співанки мої.</span><span>В смолках вітер гонить
Хвилі в далечінь,
На безмежних гонах
Виграє ячмінь.</span><span>О рожевий колір,
Смолок любий цвіт!
Лугові і полю
Сонце шле привіт.</span>
Учитель мав на увазі Сергія(тому, що якби він мав на увазі Валентину він би сказав "Поклич Петренко", бо якщо це прізвище дівчини то закінчення ніколи не змінюється), а школяр завагався тому, що не знав цього правила.
