«Свічечка букви Ї»
Тема: звернення до дитини — майбутнього країни, яка повинна плекати і оберігати свічечку букви «І» і серпик букви «Є».
Ідея: увіковічення рідної мови і бережливе ставлення до неї.
Основна думка: доки є мова, доти існує нація. Нації вмирають не від інфаркту. Спочатку їм відбирає мову .
Жанр: громадянська лірика.
Римування: білий вірш.
. Художні особливості твору.
- Пестливі слова: свічечка, серпик, пальчики, ниточка, долоньки.
- Епітети: «місячний серпик», «мова солов’їна».
- Метафора: «місячний серпик зрізаний з неба».
- Повтори: дитино.
«Музика, що пішла»
Тема: відтворення призначення музики в житті людини, зображення її подорожі у «звабній ночі».
Ідея: возвеличення єдності людини і музики.
Основна думка: звучання музики залежить від інструмента та натхнення її виконавця.
Віршований розмір: ямб.
Римування: перехресне.
Художні особливості поезії.
Метафори: «вона (музика) плелася в коси», «скрипка відвернулась пріч, сивина спадає з пліч», «вітер завиває».
Епітети: «музика боса»; «непевна звабна ніч», «розхристані сліди».
Повтори: «...в таку непевну, звабну ніч».
Риторичні запитання: «Чом, скрипко, відвернулась пріч?»,
«Як музику пустила босув таку непевну, звабну ніч?»
З янголом на плечі
<span>Тема: Зображення ліричного героя, якого ангел на плечі намагається уберегти від зла, жорстокості, лиха.</span><span>Ідея: Возвеличення янгола, який є оберегом кожної людини.</span><span>Основна думка: Янгол-охоронець — це те, що повинен мати автор поезії, будь-яка людина.</span><span>Жанр: Філософська лірика, старосвітська балада.</span>
Віршований розмір: хорей.
Художні засоби поезії.
Порівняння: «йде лелійно, як дитя».
<span>Епітети: «вуста гарячі», «вітер вировий», «янгол ледь живий», «сірий маятник життя», «Ірод моровий».</span><span>Метафори: «виє Ірод», «вітер віє», «маятник бухка», «не дихає свіча», «вуста дрижать».</span><span>Повтори: <span>«йде і йде», «при Господній при свічі», «із янголом на плечі».</span></span>
Народився Ернст-Теодор-Амадей Гофман 24 січня 1776 р. у столиці Східної Пруссії — Кеніґсберзі. Шлюб батьків був дивним. Батько — Крістоф-Людвіґ Гофман (1736–1797) — служив адвокатом при прусському верховному суді в Кенігсберзі. Біографи зазначають, що він був людиною настрою, не цурався муз, але був схильний до пиятики. Матір — Ловіза-Альбертина Дерфер (1747–1796) — була жінкою надзвичайно побожною, відлюдькуватою, зі схильністю до пієтизму.
Крила людині дають її добрі вчинки . У когось - це вірність в коханні, у когось - щирість до роботи .... А крила людині даються для того, щоб вона змогла ще більше допомагати людям і робити гарні вчинки.