про то что он был очень скупой , и очень жадный даже по отношению к себе самому, ведь все что приносили ему люди он прятал в отдельную комнату , и не прикосался к тем вещам , даже деньги "гнили".
На мою думку, Тугар Вовк врятував Максима, бо можливо він хотів кращого майбутнього для своєї доньки. Тугар знав, що Мирослава та Максим кохають одне одного, тому зрадник Тугар змилився над долею юнака.
Объяснение:
ліричну героїню "Давньої весни" можна вважати тотожною із самою авторкою Л. Українкою. У цьому творі поетеса виклала усі свої переживання. вона - мрійниця, що безмежно любить весну. Але для неї є дуже болючим те, що героїня не може насолодитись красою весни сповна. спочатку ми бачимо сум ліричної героїні, адже вона говорить, що "мене забула радісна весна". тут поетеса хотіла показати, що вона не може насолодитись навіть таким простим явищем, як весняна пора. та далі вона вже радіє, адже "ні, не забула, у вікно до мене.." отже, настрій та переживання героїні змінюються поступово. спочатку вона сумує через свою хворобу, але потім радіє найменшому - цвіту, що побачила у вікні.
<span> Характеристика образу Івана Сили з оповідання О. Гавроша "Неймовірні
пригоди Івана Сили"
</span>
Україна завжди славилась своїми сильними людьми. Проте раптово серед незаслужено забутих силачів віднайшлась істинно прекрасна і чарівна людина Іван Сила, справжнє прізвище якого Фріцак. О. Гаврош у своєму творі "Неймовірні пригоди Івана Сили" спробував відтворити образ уславленого українського силача та борця, що був визнаний найсильнішою людиною нашої планети.
Іван втілює себе риси благородної людини, що спроможна заступитися за того, хто цього потребує. Так, перебуваючи на вокзалі, він допоміг злодію, який видався йому німим, врятувавши чоловіка від привселюдного побиття. Звичайно, злодій згодом виявився зовсім не німим, проте у такому вчинку Іван показав свою добродушність.І дуже прикро, коли поряд із благродство співіснує неправда та зажерливість.
Іван Сила - сильна з дитинства людина. Так, батько відправив парубка з дому, бо родина була многодітна, а хлопець їв за чотирьох. Настільки талановитий від природи хлопець не зміг не звернути на себе увагу видатних тренерів, так Іван опинився серед чемпіонів. Проте його заслуги ще у щоденній праці. Жодна людина не спромоглася б досягти висот, якби не тяжка робота над собою та власним тілом.
Щирий, завзятий і чесний хлопець не раз потрапляв у дивні та неприємні історії, проте кожно разу знаходив достойне розв’язання кожної зі своїх проблем. О. Гаврош не порушив закону жанру казки, адже зрештою добро і благородство перемогло.