Тиша ходить між деревами, приносячи й туди свій звук самотності.
На обрії червоно сходить сонце, вітаючи сонні квіти своїм проміннячком.
Соняшники світяться, гріючись в теплі літнього ранку.
Часом війне вітерець і маленьке деревце,похитуючись, нахилиться аж до самого долу. ( щодо ком у цьому реченні не впевнена, але по-моєму все правильно)
Трави плачуть ледь-ледь чутно, сповіщаючи вітру про своє єство.
Поділити слова на склади: весна, напружений, грудка, земля,розкішний, зіркий, вовк, вишня, незмінний, весілля, обїзд, правнук, т
Сашко60 [7]
Ве-сна, на-пру-же-ний, гру-дка, зе-мля, роз-кіш-ний, зі-ркий, вовк, ви-шня, нез-мін-ний, ве-сі-лля, об-їзд, пра-внук, тіль-ки, кіль-кість, Гри-ма-йло, Тка-чук, те-о-ре-ма, ра-ді-ус, То-ррі-че-ллі, оп-лот, ор-на-мент, за-ві-я, бу-ре-вій, сльо-за, о-зи-ва-ти-ся, ба-нкрот, е-ко-но-мі-чний, за-лпо-вий, о-ся-йний
Прекрасная береза зимой вовсе не теряет своей красоты, даже наоборот. Это изящное, хрупкое дерево с раскидистыми гибкими ветвями даже без листьев завораживает своим видом. Становится видно каждую мельчайшую веточку, их причудливое расположение, замысловатые сплетения.
Зимой тонкий белый с черными пятнами, густыми внизу и более редкими выше, ствол березы одновременно и сливается с белизной снега, и контрастирует с ним. Ветви берез похожи на длинные пышные волосы, они не могут выдержать груз снега, потому чернеют на фоне неба и более крепких деревьев. Только на самых толстых из них, возле ствола, задерживаются небольшие груды снега.
только переведи
<span>
<span>
</span></span>
Свої [с в о й і ] 4б., 5зв.
