Лови відповідь:
ПРИКМЕТНИК <span>Прикметник- це частина мови, що виражає ознаку предмета і відповідає на питання який? чий? (зелений, мудрий, сміливий).</span> Прикметники виражають ознаку: <span>запаху (п’янкий, запашний), </span><span>кольору (білий, зелений), </span><span>віку (старенький, давній), </span><span>розміру (величезний, середній), </span><span>матеріалу (діамантовий, дерев’яний), </span><span>якості (твердий, гнучкий), </span><span>принадлежності (зятів, сестрин), </span><span>простору (далекий, близький), </span><span>часу (ранній, вчорашній)</span><span>внутрішні властивості (добрий, щедрий), </span><span>зовнішні прикмети (смаглявий, чепурний), </span><span>ознаки за відношенням до місця (міський, районний).</span> СИНТАКСИЧНІ ОЗНАКИ ПРИКМЕТНИКА <span>У реченні прикметник найчастіше виступає як означення, що є його основною синтаксичною роллю (напр., у реченні Над лісом раптом запанувала абсолютна тиша прикметник абсолютна- означення).</span><span>Значно рідше прикметник виступає як іменна частина складенного присудка (Яка важка у вічності хода! (Л. Костенко).</span>
ЯКІСНІ ПРИКМЕТНИКИ <span>Якісні прикметники виражають такі ознаки предмета, що можуть бути виявлятися більшою чи меншою мірою (хоробрий, теплий, довгий). </span><span>Найголовнішою граматичною ознакою якісних прикметників є їх здатність утворювати форми ступенів порівняння.
</span>
ВІДНОСНІ ПРИКМЕТНИКИ <span>Відносні прикметники виражають ознаку предмета опесередковано- через відношення до іншого предмета, явища, дії або стану (туманний ранок, працьовита людина, земляний вал). </span><span>Відносні прикметники виражають ознаки за за призначенням предмета (підйомний кран, читальна зала), за належністю організації чи установі (міська адміністрація, військова частина), за матеріалом (дерев’яний будинок, залізні двері), за просторовими і часовими ознаками (прикордонний край, приміський вокзал), за відношенням до вимірів предметів (п’ятипроцентна позика, сорокаградусний мороз). </span> ПРИСВІЙНІ ПРИКМЕТНИКИ <span>Присвійні прикметники вказують на належність предмета кому-небудь і відповідають на питання чий? чия? чиє? </span><span>Найчастіше присвійні прикметники виражають належність предмета певній людині або (рідше) тварині (мамина казка, Сергіїва шапка, собача шкіра).Але інколи, у випадку уособлення неживих предметів можуть вживатися прикметники з присвійним значенням, похідні і від назв неістот (сонячна мати- земля).
</span>
ПРИСВІЙНО-ВІДНОСНІ ПРИКМЕТНИКИ <span>На відміну від присвійних прикметників, що виражають належність індивідуальній особі (істоті), присвійно-відносні прикметники вказують на більш узагальнену віднесеність (орлина сім’я, журавлиний ключ).</span><span>Присвійно-відносні прикметники творяться від назв людей, зрідка- від назв тварин за допомогою суфіксів -ськ (ий), -цьк (ий).</span><span>Присвійно-відносні прикметники можуть відповідати як на питання чий? чия? чиє?, так і на питання який? яке? які? (ластів’яче гніздо (яке? і чиє?), дівочі уста (чиї?).</span> Усі присвійно- відносні прикметники виступають тільки в повній формі. <span>Присвійно- відносні прикметники можуть поступово набувати значення якісних прикметників. Такі прикметники виділяються в окрему групу присвійно- якісних (дідівські закони, заяча душа, вовчий апетит). </span><span>З таким же значенням виступають прикметники в стійких фразеологічних сполученнях (Прометеєв вогонь, лебедина пісня, куряча сліпота).</span><span>Присвійно-якісні прикметники, переходячи в розряд якісних, набувають граматичних ознак, властивих якісним прикметникам. Деякі з них набувають здатності сполучатися з кількісно- означальними прислівниками (просто собачий холод, винятково дружня розмова).</span><span>Від цих прикметників суфіксально- префііксальним способом творяться означальні прислівники (по-батьківськи, по-ведмежому, по-материнському).</span> ВІДНОСНО-ЯКІСНІ ПРИКМЕТНИКИ Відносні прикметники можуть переходити в розряд якісних. Багатозначні слова своїм прямим значенням можуть лишатися в розряді відносних, а на основі переносних значень поступово створюються якісні прикметники, які на сучасному етапі ще сприймаються як похідні. <span>Так, напр., назви ознак предметів за різними відношеннями (малиновий напій, буряковий корінь) можуть вживатися і як назви кольорів, що сприймаються беспосередньо (малиновий стяг, буряковий рум’янець).</span><span>Багато назв кольорів віддавна сприймалися як відносні прикметники(срібна ложка і срібна голова (сива).</span><span>Деякі відносно- якісні прикметники мають ознаки якісних прикметників (напр., прикметники картинний, діловий, творчий можуть утворити вищий і найвищий ступені порівняння або синтаксично означатися кількісними словами занадто картинний, більш діловий, найбільш творчий).</span><span>Такі прикметники можуть ставати твірними основами іменників з абстрактними значеннями (картинність, творчість) або прислівників (картинно, мирно, творчо).
</span>
МОРФОЛОГІЧНИЙ РОЗБІР ПРИКМЕТНИКІВ 1. Запишіть слово. Визначте частину мови цього слова. 2. Знайдіть початкову форму (називний відмінок однини чоловічого роду). 3. Визначте розряд за значенням: якісний, відносний чи присвійний; ступінь порівняння (для якісних). 4. Визначте морфологічні ознаки: рід, число, відмінок. 5. Визначте групу (тверда, м'яка чи мішана). 6. Визначте форму (повна чи коротка). 7. Знайдіть спосіб творення. <span>8. Розберіться у правописі слова (як воно пишеться).</span>
ПРИКМЕТНИК <span>Прикметник- це частина мови, що виражає ознаку предмета і відповідає на питання який? чий? (зелений, мудрий, сміливий).</span> Прикметники виражають ознаку: <span>запаху (п’янкий, запашний), </span><span>кольору (білий, зелений), </span><span>віку (старенький, давній), </span><span>розміру (величезний, середній), </span><span>матеріалу (діамантовий, дерев’яний), </span><span>якості (твердий, гнучкий), </span><span>принадлежності (зятів, сестрин), </span><span>простору (далекий, близький), </span><span>часу (ранній, вчорашній)</span><span>внутрішні властивості (добрий, щедрий), </span><span>зовнішні прикмети (смаглявий, чепурний), </span><span>ознаки за відношенням до місця (міський, районний).</span> СИНТАКСИЧНІ ОЗНАКИ ПРИКМЕТНИКА <span>У реченні прикметник найчастіше виступає як означення, що є його основною синтаксичною роллю (напр., у реченні Над лісом раптом запанувала абсолютна тиша прикметник абсолютна- означення).</span><span>Значно рідше прикметник виступає як іменна частина складенного присудка (Яка важка у вічності хода! (Л. Костенко).</span>
ЯКІСНІ ПРИКМЕТНИКИ <span>Якісні прикметники виражають такі ознаки предмета, що можуть бути виявлятися більшою чи меншою мірою (хоробрий, теплий, довгий). </span><span>Найголовнішою граматичною ознакою якісних прикметників є їх здатність утворювати форми ступенів порівняння.
</span>
ВІДНОСНІ ПРИКМЕТНИКИ <span>Відносні прикметники виражають ознаку предмета опесередковано- через відношення до іншого предмета, явища, дії або стану (туманний ранок, працьовита людина, земляний вал). </span><span>Відносні прикметники виражають ознаки за за призначенням предмета (підйомний кран, читальна зала), за належністю організації чи установі (міська адміністрація, військова частина), за матеріалом (дерев’яний будинок, залізні двері), за просторовими і часовими ознаками (прикордонний край, приміський вокзал), за відношенням до вимірів предметів (п’ятипроцентна позика, сорокаградусний мороз). </span> ПРИСВІЙНІ ПРИКМЕТНИКИ <span>Присвійні прикметники вказують на належність предмета кому-небудь і відповідають на питання чий? чия? чиє? </span><span>Найчастіше присвійні прикметники виражають належність предмета певній людині або (рідше) тварині (мамина казка, Сергіїва шапка, собача шкіра).Але інколи, у випадку уособлення неживих предметів можуть вживатися прикметники з присвійним значенням, похідні і від назв неістот (сонячна мати- земля).
</span>
ПРИСВІЙНО-ВІДНОСНІ ПРИКМЕТНИКИ <span>На відміну від присвійних прикметників, що виражають належність індивідуальній особі (істоті), присвійно-відносні прикметники вказують на більш узагальнену віднесеність (орлина сім’я, журавлиний ключ).</span><span>Присвійно-відносні прикметники творяться від назв людей, зрідка- від назв тварин за допомогою суфіксів -ськ (ий), -цьк (ий).</span><span>Присвійно-відносні прикметники можуть відповідати як на питання чий? чия? чиє?, так і на питання який? яке? які? (ластів’яче гніздо (яке? і чиє?), дівочі уста (чиї?).</span> Усі присвійно- відносні прикметники виступають тільки в повній формі. <span>Присвійно- відносні прикметники можуть поступово набувати значення якісних прикметників. Такі прикметники виділяються в окрему групу присвійно- якісних (дідівські закони, заяча душа, вовчий апетит). </span><span>З таким же значенням виступають прикметники в стійких фразеологічних сполученнях (Прометеєв вогонь, лебедина пісня, куряча сліпота).</span><span>Присвійно-якісні прикметники, переходячи в розряд якісних, набувають граматичних ознак, властивих якісним прикметникам. Деякі з них набувають здатності сполучатися з кількісно- означальними прислівниками (просто собачий холод, винятково дружня розмова).</span><span>Від цих прикметників суфіксально- префііксальним способом творяться означальні прислівники (по-батьківськи, по-ведмежому, по-материнському).</span> ВІДНОСНО-ЯКІСНІ ПРИКМЕТНИКИ Відносні прикметники можуть переходити в розряд якісних. Багатозначні слова своїм прямим значенням можуть лишатися в розряді відносних, а на основі переносних значень поступово створюються якісні прикметники, які на сучасному етапі ще сприймаються як похідні. <span>Так, напр., назви ознак предметів за різними відношеннями (малиновий напій, буряковий корінь) можуть вживатися і як назви кольорів, що сприймаються беспосередньо (малиновий стяг, буряковий рум’янець).</span><span>Багато назв кольорів віддавна сприймалися як відносні прикметники(срібна ложка і срібна голова (сива).</span><span>Деякі відносно- якісні прикметники мають ознаки якісних прикметників (напр., прикметники картинний, діловий, творчий можуть утворити вищий і найвищий ступені порівняння або синтаксично означатися кількісними словами занадто картинний, більш діловий, найбільш творчий).</span><span>Такі прикметники можуть ставати твірними основами іменників з абстрактними значеннями (картинність, творчість) або прислівників (картинно, мирно, творчо).
</span>
МОРФОЛОГІЧНИЙ РОЗБІР ПРИКМЕТНИКІВ 1. Запишіть слово. Визначте частину мови цього слова. 2. Знайдіть початкову форму (називний відмінок однини чоловічого роду). 3. Визначте розряд за значенням: якісний, відносний чи присвійний; ступінь порівняння (для якісних). 4. Визначте морфологічні ознаки: рід, число, відмінок. 5. Визначте групу (тверда, м'яка чи мішана). 6. Визначте форму (повна чи коротка). 7. Знайдіть спосіб творення. <span>8. Розберіться у правописі слова (як воно пишеться).</span>
0
0