Без кривих і скрипучих дерев лісу не буває. Бий верхнього, аби аж спідній почув. Великий дуб, дуплуватий. Вогонь - добрий слуга, але поганий господарь. Дурні воду каламутять, я спритні рибку хапають. З брудної води ще чистим ніхто не вийшов. І в найдовшого дя є кінець. Для проханого гостя багато треба, а несподіваний гість, що поставиш, то їсть. Весела думка - половина здоров'я. Зрубаній голові байдуже за чубом.
Як гарно в осінньому лісі! Дерева та кущі вбралися у різнобарвні шати. Серед листя чітко вирізняються чисто-чорні або сліпучо-білі стовбури. Кожне
дерево має своє особливе вбрання.
У сонячний день осіннє листя буквально світиться в променях!
Сонце ще гріє, але повітря вже холодне, свіже та чисте. І
якось незвично тихо осіннім днем в лісі.Тільки чути під
ногами: «шур-шур». Це опале листя м'яко вкриває до весни
висохлу та поруділу траву. Або ще один лист відірветься від
гілки і майже без звуку опуститься вниз, до інших листочків.
Восени в лісі спокійно. Звірі поховалися: вони готуються до
зими. Птахи кричать вже десь високо в небі. Вони збираються
в зграї, щоб летіти на південь. У такі дні прогулянка лісом
дуже заспокоює .
Називний очі
Родовий очей
Давальний очам
Знахідний очі(питання тут "що?", тому правильно казати : Що? Очі.)
Орудний Очами
Місцевий на очах
Клична форма очі! ( тому, що ми можемо кликати так : агов, очі!)
Дзьо-би-ку, -=о/-о/-о,{ дз"обику} над дз треба поставити дужку 8 б, 6 зв
дз-приголосний, м"який, дзвінкий
о-голосний, наголошений
б-приголосний, твердий, дзвінкий
и-голосний, ненаголошений
к-приголосний, твердий,глухий
у-голосний, ненаголошений
Сниг - пидмет
блищить, искриться, переливаеться - одноридни присудки
на сонци (де?) - обставина мисця